Старт без втрат: глибина, норма і розміщення добрив
close_up

This site uses cookies. Learn more about the purposes of using cookies and changing the cookie settings in your browser Using this site, you agree to use cookies in accordance with the current browser settings Learn more about cookies

Старт без втрат: глибина, норма і розміщення добрив

Reading time: slightly more 3 minutes

Старт без втрат: глибина, норма і розміщення добрив

Source: AGRONEWS All news of the source

Сантиметри як якiсть посіву

Точність глибини висіву визначає польову схожість і подальше кущення озимої пшениці в сучасних умовах вирощування. У польових дослідах у двох регіонах із різним вологозабезпеченням порівнювали варіанти глибини 4 см та 2,5 см при нормі висіву 4,5 млн насінин/га і зниженій 3,2 млн/га, використовуючи три типи сошників і посівний комплекс із можливістю щільного контролю глибини. Реальна глибина визначалася за білою частиною проростка — від зародка до переходу в зелений відрізок.

Агроскаутинг показав різку залежність польової схожості від точності дотримання глибини: при відхиленні близько 1 см схожість падає значно. Сошник, що давав відхилення ~1 см при плановій глибині 4 см, показав близько 24% польової схожості; дводисковий сошник з відхиленням ~0,55 см — 33,6%; посівний комплекс із відхиленням 0,38–0,41 см забезпечив 52,8% при 4 см і 83,2% при 2,5 см. Ці цифри підкреслюють, що важливі не лише планова глибина, а й стабільність її дотримання по всій ширині агрегату.

Ширина міжряддя і кущення

Розміщення рядків і ширина міжряддя також прямо впливають на кущення. В одному з експериментів за ширин міжряддя приблизно 19 см коефіцієнт кущення становив 1,9, за 15 см — 2,19; на посівному комплексі з міжряддям 12,5 см коефіцієнт кущення перевищив 3 при нормі висіву 4,5 млн/га і сягав 4,25 при 3,2 млн/га. Вища здатність до кущення компенсувала частково нижчу польову схожість у випадках точнішої техніки і вужчих міжрядь.

У підсумку біологічної врожайності замір року показав закономірність: агрегат із стабільним дотриманням глибини та вужчим міжряддям забезпечив вищу врожайність. Наприклад, варіанти з якісним копіюванням поверхні дали 49,3 ц/га і 52,7 ц/га при зниженій нормі та меншій глибині посіву відповідно. Ці показники демонструють практичну перевагу поєднання точної механіки сівалки та адаптованих норм висіву до умов вологозабезпечення.

Розміщення стартових добрив: контакт чи відстань?

Розміщення стартових добрив від насіння — ключовий фактор для польової схожості й подальшого формування густоти стеблостою. У контрольованих варіантах з нормою стартових добрив 100 кг/га було протестовано розподіл добрив між рядком і міжряддям. Коли всі добрива закладали в міжряддя на 4,5 см (тобто на 2 см глибше за насіння), польова схожість сягала 93,3%. При схемах змішаного розподілу схожість знижувалася: схема 25/75 (частина в рядку/в міжрядді) знизила схожість приблизно на 10%, схема 50/50 дала близько 80%, а 75/25 — біля 75%.

Незважаючи на падіння польової схожості при контакті зі стартовими добривами, саме цей контакт інтенсифікував кущення. Без добрив у рядку коефіцієнт кущення становив 2,75, зі зростанням частки добрив у рядку цей показник послідовно збільшувався. Помноживши польову схожість на коефіцієнт кущення у кожному варіанті, отримано густоти стебел приблизно 11,5; 11,9; 12,0 і 11,9 млн стебел/га відповідно — максимум припав на розподіл 50/50.

Вплив на колоски і врожайність

Детальна вибірка з великої кількості точок у полі показала, що частина стебел в усіх варіантах відкидалася під час вегетації приблизно на 53–54%, при цьому продуктивних стебел залишалося 46–47%. Навіть за максимальної густоти (близько 12 млн стебел/га) кількість сформованих колосів була зіставною: в експерименті вийшло 5,75 млн колосів/га. Середня маса колоса становила близько 1,2 г із відхиленням ±6%, унаслідок чого основний внесок у врожай визначала саме кількість колосів на квадратний метр.

Це означає, що у фазах наливу зерна й формування числа зерен в колосі доцільніше робити ставку на загальну кількість колосів, особливо за умов нестабільної погоди, адже стартові добрива мають менший вплив на масу й формування зерна, ніж на кущення та кількість стебел.

Практичні правила для агронома

1. Зменшувати глибину висіву до 2–2,5 см виправдано лише за умови, що агрегат забезпечує реальну і стабільну глибину з середньоквадратичним відхиленням ≤0,5 см; інакше частина насіння фактично «не посіяна».

2. Якщо сівалка налаштована на 2 см, але залишає значну частину насіння на поверхні, налаштування слід підняти; усе, що лежить на глибині ≤1 см, не дає надійного сходу.

3. За сухих умов вологозабезпечення безпечніше розміщувати стартові добрива в міжряддя без прямого контакту з насінням; у вологіших регіонах оптимальним за результатами вимірів часто виявляється розподіл 50/50.

4. При ширині агрегату понад 4 м рекомендується давати крилам окрему свободу руху або використовувати паралелограмну навіску для кращого копіювання поверхні і забезпечення рівномірної глибини по всій робочій ширині.

Технічна здатність реалізувати різні схеми розподілу добрив (100% у міжряддя, 100% у рядок або 50/50) дає агроному можливість адаптувати рішення під місцеві умови вологості та агротехнічний план

Фото - agrotimes.ua

Topics: Агрономія

Agronews

Related news

Forgot your password?

Связаться с редакцией