Сантиметри як якiсть посіву
Точність глибини висіву визначає польову схожість і подальше кущення озимої пшениці в сучасних умовах вирощування. У польових дослідах у двох регіонах із різним вологозабезпеченням порівнювали варіанти глибини 4 см та 2,5 см при нормі висіву 4,5 млн насінин/га і зниженій 3,2 млн/га, використовуючи три типи сошників і посівний комплекс із можливістю щільного контролю глибини. Реальна глибина визначалася за білою частиною проростка — від зародка до переходу в зелений відрізок.
Агроскаутинг показав різку залежність польової схожості від точності дотримання глибини: при відхиленні близько 1 см схожість падає значно. Сошник, що давав відхилення ~1 см при плановій глибині 4 см, показав близько 24% польової схожості; дводисковий сошник з відхиленням ~0,55 см — 33,6%; посівний комплекс із відхиленням 0,38–0,41 см забезпечив 52,8% при 4 см і 83,2% при 2,5 см. Ці цифри підкреслюють, що важливі не лише планова глибина, а й стабільність її дотримання по всій ширині агрегату.
Ширина міжряддя і кущення
Розміщення рядків і ширина міжряддя також прямо впливають на кущення. В одному з експериментів за ширин міжряддя приблизно 19 см коефіцієнт кущення становив 1,9, за 15 см — 2,19; на посівному комплексі з міжряддям 12,5 см коефіцієнт кущення перевищив 3 при нормі висіву 4,5 млн/га і сягав 4,25 при 3,2 млн/га. Вища здатність до кущення компенсувала частково нижчу польову схожість у випадках точнішої техніки і вужчих міжрядь.
У підсумку біологічної врожайності замір року показав закономірність: агрегат із стабільним дотриманням глибини та вужчим міжряддям забезпечив вищу врожайність. Наприклад, варіанти з якісним копіюванням поверхні дали 49,3 ц/га і 52,7 ц/га при зниженій нормі та меншій глибині посіву відповідно. Ці показники демонструють практичну перевагу поєднання точної механіки сівалки та адаптованих норм висіву до умов вологозабезпечення.
Розміщення стартових добрив: контакт чи відстань?
Розміщення стартових добрив від насіння — ключовий фактор для польової схожості й подальшого формування густоти стеблостою. У контрольованих варіантах з нормою стартових добрив 100 кг/га було протестовано розподіл добрив між рядком і міжряддям. Коли всі добрива закладали в міжряддя на 4,5 см (тобто на 2 см глибше за насіння), польова схожість сягала 93,3%. При схемах змішаного розподілу схожість знижувалася: схема 25/75 (частина в рядку/в міжрядді) знизила схожість приблизно на 10%, схема 50/50 дала близько 80%, а 75/25 — біля 75%.
Незважаючи на падіння польової схожості при контакті зі стартовими добривами, саме цей контакт інтенсифікував кущення. Без добрив у рядку коефіцієнт кущення становив 2,75, зі зростанням частки добрив у рядку цей показник послідовно збільшувався. Помноживши польову схожість на коефіцієнт кущення у кожному варіанті, отримано густоти стебел приблизно 11,5; 11,9; 12,0 і 11,9 млн стебел/га відповідно — максимум припав на розподіл 50/50.
Вплив на колоски і врожайність
Детальна вибірка з великої кількості точок у полі показала, що частина стебел в усіх варіантах відкидалася під час вегетації приблизно на 53–54%, при цьому продуктивних стебел залишалося 46–47%. Навіть за максимальної густоти (близько 12 млн стебел/га) кількість сформованих колосів була зіставною: в експерименті вийшло 5,75 млн колосів/га. Середня маса колоса становила близько 1,2 г із відхиленням ±6%, унаслідок чого основний внесок у врожай визначала саме кількість колосів на квадратний метр.
Це означає, що у фазах наливу зерна й формування числа зерен в колосі доцільніше робити ставку на загальну кількість колосів, особливо за умов нестабільної погоди, адже стартові добрива мають менший вплив на масу й формування зерна, ніж на кущення та кількість стебел.
Практичні правила для агронома
1. Зменшувати глибину висіву до 2–2,5 см виправдано лише за умови, що агрегат забезпечує реальну і стабільну глибину з середньоквадратичним відхиленням ≤0,5 см; інакше частина насіння фактично «не посіяна».
2. Якщо сівалка налаштована на 2 см, але залишає значну частину насіння на поверхні, налаштування слід підняти; усе, що лежить на глибині ≤1 см, не дає надійного сходу.
3. За сухих умов вологозабезпечення безпечніше розміщувати стартові добрива в міжряддя без прямого контакту з насінням; у вологіших регіонах оптимальним за результатами вимірів часто виявляється розподіл 50/50.
4. При ширині агрегату понад 4 м рекомендується давати крилам окрему свободу руху або використовувати паралелограмну навіску для кращого копіювання поверхні і забезпечення рівномірної глибини по всій робочій ширині.
Технічна здатність реалізувати різні схеми розподілу добрив (100% у міжряддя, 100% у рядок або 50/50) дає агроному можливість адаптувати рішення під місцеві умови вологості та агротехнічний план
Фото - agrotimes.ua
