Розширення експорту: масштаб та пріоритети
Україна активізує роботу з відкриття нових напрямків для аграрного експорту, наразі в процесі погодження — понад 300 окремих експортних ліній, від узгодження сертифікатів до допуску конкретних товарів. Мета — не лише збільшити обсяги вивезення сировини, а й підвищити частку продуктів із вищою доданою вартістю, зокрема перероблених м’ясних виробів. Нарада під головуванням міністра закордонних справ у 2026 році акцентувала увагу на технічних, ветеринарних та торговельних кроках, необхідних для виходу на нові ринки.
П'ять пріоритетних ринків
У фокусі зовнішньоторговельної політики залишаються п’ять пріоритетних країн: Японія, Саудівська Аравія, Південна Корея, США та В’єтнам. Для кожного з цих ринків Україна узгоджує специфічні ветеринарні та санітарні вимоги, проводить або готується до аудитів систем контролю якості та працює над визнанням національних сертифікатів. Конкретні переговорні процеси включають віддалені аудити, технічні консультації та підготовку форм пакетів документів для сертифікації продукції.
Практичні кроки та механізми
Ключовими механізмами виходу на ринки є проведення аудитів систем контролю якості, узгодження форм ветеринарних сертифікатів і встановлення процедур дистанційних перевірок. Уже впроваджуються дистанційні аудити від іноземних контролюючих органів для окремих категорій продукції, що скорочує час на оформлення доступу і знижує логістичні витрати. Паралельно триває робота з адаптації національних техрегламентів до вимог імпортерів, зокрема щодо маркування, систем HACCP і простежуваності поставок.
1. Узгодження ветеринарних вимог та сертифікації для м’яса та перероблених продуктів.
2. Проведення віддалених аудитів для скорочення часу на допуск продукції.
3. Налагодження визнання українських систем контролю якості на рівні партнерських країн.
Конкретні результати та приклади 2026 року
У 2026 році до списку країн з відкритим доступом для української агропродукції додалися Алжир, Кот-д’Івуар, Грузія та В’єтнам, причому для Кот-д’Івуару погоджено доступ для свіжого, замороженого та переробленого м’яса яловичини, баранини та птиці. Водночас відновлено постачання продукції великого вітчизняного виробника птиці на ринок Саудівської Аравії, що свідчить про відновлення довіри іноземних імпортерів до українських ветеринарних процедур. Також у 2026 році було завершено дистанційний аудит Єврокомісії для термічно обробленої свинини, що відкриває шлях до розширення поставок цього продукту.
Закріплення квоти на постачання м’яса птиці до ЄС у розмірі 120 тис. т на рік лишається одним з важливих торговельних інструментів для українських виробників, даючи можливість планувати виробничі та інвестиційні рішення з урахуванням гарантованого обсягу експорту. Паралельно тривають переговори щодо розширення торгівлі з Туреччиною, зокрема в сегменті цукру, та забезпечення доступу української продукції на ринки ЄС, Молдови й Великої Британії.
Ветсанітарія та контроль якості — в основі доступу на ринки
Вихід на складні ринки вимагає суворого дотримання ветеринарних і санітарних правил, впровадження міжнародних стандартів контролю якості та прозорих систем відстеження походження продукції. Робота з імпортерами і контролюючими органами включає обмін технічними вимогами, навчальні програми для експортерів та аудит інфраструктури підприємств. Для виробників означає необхідність інвестувати в модернізацію ліній переробки, покращення умов утримання ВРХ і птиці та посилення фітосанітарних заходів.
Профілі товарів з пріоритетом доданої вартості
В урядових та бізнес-колах визначили пріоритет на продукти з вищою доданою вартістю: перероблене м’ясо, фасовані та мариновані продукти, консерви і готова продукція харчування. Зростання експортної частки таких товарів підвищує валютні надходження і стимулює розвиток переробної інфраструктури. На практиці це означає стимулювання інвестицій у м’ясопереробні підприємства, сертифікацію за стандартами експортерів та підтримку логістики холодового ланцюга.
У рамках поточних переговорів і технічних робіт уряд і бізнес сконцентровані на скороченні адміністративних бар’єрів, стандартизації процедур та прискоренні визнання українських сертифікатів партнерськими країнами.
Фото - latifundist.com
