У Комітеті з питань аграрної та земельної політики пройшов круглий стіл на тему «Розвиток ягідництва в Україні: виклики та перспективи», у якому взяли участь виробники, експортери, науковці та представники державних органів. Учасники окреслили ключові ринки збуту, проблеми ланцюга постачання та пріоритетні інвестиційні напрямки для 2026 року. Обговорення зосередилося на заходах щодо підвищення конкурентоспроможності української ягоди на зовнішніх ринках і розвитку переробки для збільшення доданої вартості продукції.
Основні імпортери та структура експорту
За оцінками учасників круглого столу, більша частина українського експорту ягід спрямовується до країн Європейського Союзу, зокрема до Польщі, Нідерландів і Німеччини, які виступають як транзитні та кінцеві ринки. Додатково зростає попит у країнах Близького Сходу та Азії, де імпортують переважно заморожену ягоду та напівфабрикати для харчової промисловості. Учасники відзначали, що умовно близько 60–70% експортних поставок орієнтовані на ринки ЄС, решта — на ринки Азії та Близького Сходу, проте ці цифри залежать від сезону й доступності логістики.
1. Польща — важливий транзитний ринок і споживач свіжої та замороженої ягоди; 2. Нідерланди — логістичний хаб для подальшої реекспорту і закупівель крупного рітейлу; 3. Німеччина — попит на сертифіковану якісну продукцію для супермаркетів; 4. Країни Перської затоки (ОАЕ, Саудівська Аравія) — зростаючий ринок для IQF і сушеної ягоди; 5. Китай — зростання замовлень на заморожені ягоди та концентрати для харчової промисловості.
Типи продукції та канали продажу
Експорт поділяється на свіжу ягоду, заморожену (IQF), а також на заморожені пюре, концентрати й сушену продукцію для переробних підприємств. Світова практика показує, що інвестування у швидке заморожування (IQF) значно знижує втрати при експорті й збільшує географію постачання. Учасники круглого столу підкреслювали, що перехід від продажу сировини до експорту перероблених продуктів підвищує маржинальність і згладжує сезонність доходів виробників.
Канали збуту включають прямі контракти з мережами супермаркетів, експортні контракти через трейдерів та платформену торгівлю. Найперспективнішими визнано комбінацію прямих поставок і партнерств з європейськими дистриб’юторами для виходу на престижніші сегменти ринку та підвищення ціни за кілограм.
Логістика, сертифікація та ризики
Найважливіша перепона для розширення експорту — недосконала холодова логістика: від поля до холодильного сховища та транспортного ланцюга. Учасники виокремили три ключові технічні завдання: збільшити кількість близьких до виробництва холодильних потужностей з контролем температури, впровадити стандартизовані пакувальні рішення для зменшення механічних пошкоджень та оптимізувати маршрути доставки для скорочення часу до ринку. Крім цього, для виходу на ринки ЄС та Азії необхідна наявність міжнародних сертифікатів — GlobalGAP, organic/органічні сертифікати та фітосанітарні документи.
Щодо ризиків, учасники відзначали високі вимоги до фітосанітарії та коливання попиту на зовнішніх ринках. Відсутність локальної переробки призводить до експорту дешевшої сировини, тому важлива побудова переробних ліній і взаємодія з інвесторами для створення кластерів переробки та зберігання.
Технології та агрономічні рішення для 2026 року
На круглому столі наголосили на впровадженні сучасних агротехнологій: інтенсивні сорти ягід з високою транспортабельністю, краплинне зрошення на основі даних із ґрунтових датчиків, використання систем точного землеробства для оптимізації внесення добрив та інтегрованого захисту рослин. Механізований збір для деяких культур (наприклад, лохина високоросла) вже нарощує ефективність праці та знижує витрати на збір в окремих господарствах.
Інвестиції в IQF-лінії, сучасні пакувальні рішення та системи контролю якості дозволяють продовжити термін зберігання і відправляти продукти на віддалені ринки без значних втрат якості. Наукові установи радять поєднувати селекцію сортів з вимогами ринку: сорти з кращою щільністю плоду й стійкістю до транспортування вищі в ціні на експортних ринках.
Практичні кроки та державна роль
Учасники круглого столу запропонували конкретні кроки для реалізації експортного потенціалу: створення регіональних логістичних хабів із холодильними потужностями, підтримка програм сертифікації для експортерів, фінансова підтримка модернізації переробки та сприяння кооперації дрібних виробників у формі агрокооперативів. Державні представники у своїх виступах назвали пріоритетом стимулювання інвестицій у холодову інфраструктуру та спрощення доступу до міжнародних ринків через торговельні місії та підтримку сертифікації.
Підсумком обговорення стала чітка орієнтація на диверсифікацію експортних каналів та вкладення в додану вартість: інвестиції у холодове зберігання, переробку та сертифікацію дають змогу українським ягідникам підвищити виручку та увійти у довгострокові постачальницькі ланцюги на світових ринках.
Фото - enovosty.com
