За підсумками січня–лютого 2026 року загальний товарообіг України з зовнішнім світом продемонстрував помітну динаміку: імпорт сягнув $14,8 млрд, тоді як експорт становив $6,5 млрд, з яких продовольчі товари забезпечили $4 млрд. Різниця між імпортом та експортом склала $8,3 млрд, що формує поточний торговельний дефіцит і одночасно підкреслює вагу аграрного сектору в експортній виручці країни. Дані наводить пресслужба Державної митної служби України, яка фіксує національні митні потоки та платежі у 2026 році.
Країни-партнери: джерела імпорту та напрямки експорту
Найбільшими постачальниками товарів до України залишаються Китай — на $4 млрд, Польща — на $1,4 млрд, та Туреччина — на $1,1 млрд, що разом складає близько 44,8% від загального імпорту. З іншого боку, лідерами за обсягами українського експорту вказані Польща ($713 млн), Туреччина ($563 млн) та Італія ($428 млн), що разом формують майже 27% від загального експорту. Така географія торгівлі свідчить про тісні логістичні та торговельні зв'язки із сусідніми європейськими ринками та регіоном Чорноморського басейну.
Структура експорту: продовольство домінує
Продовольчі товари забезпечили найбільшу частку експорту — $4 млрд, або понад 61% від загального експорту товарів. Наступні позиції займають метали та вироби з них — $589 млн (приблизно 9% експорту) та машини, устаткування і транспорт — $532 млн (біля 8% експорту). Така пропорція підкреслює роль сільськогосподарської продукції як основного драйвера валютних надходжень у зовнішній торгівлі України у поточному році.
Платежі до бюджету від вивізного мита
Під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до державного бюджету зафіксовано надходження в обсязі 318,5 млн грн. Ці кошти надходять від операцій з експортованими товарами, що підпадають під дію відповідних митних тарифів, і становлять частину фіскальних надходжень, пов'язаних з агропромисловим комплексом та іншими експортними галузями. Розмір таких надходжень служить індикатором як обсягів товарів під вивізним митом, так і впливу митної політики на загальний бюджет.
Які висновки дають цифри для аграрного сектору?
Переважання продовольчого експорту в структурі експорту вказує на збереження сильних позицій українського АПК на світових ринках, зокрема в сегменті сільськогосподарської продукції та харчової промисловості. Водночас помітний торговельний дефіцит загострює увагу на логістиці, доданій вартості та переробці: зростання експорту сировини має супроводжуватися розвитком переробних потужностей, щоб підвищувати експортні надходження. Концентрація ринків збуту у кількох напрямках підкреслює важливість диверсифікації експорту та пошуку нових зовнішніх ринків.
Структурно аграрним виробникам та переробникам варто звертати увагу на тренди попиту в лідерах експорту — Польщі, Туреччині та Італії — та адаптувати асортимент і сертифікацію продукції під вимоги цих ринків. Наприклад, стандарти якості, пакування та фітосанітарні сертифікати часто визначають конкурентоспроможність на європейських майданчиках, а також впливають на ціноутворення експорту.
Що означає це для майбутніх планів і технологій
Поточні показники підштовхують до інвестування в технічну модернізацію, підвищення ефективності ланцюгів постачання та розвитку переробної інфраструктури, що може зменшити експортну частку сировини і підвищити частку товарів з доданою вартістю. Інтерес до цифрових рішень, точного землеробства та оптимізації логістики відповідає потребі знижувати витрати і підвищувати конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Державні та приватні програми інвестицій у транспортування, зберігання та сертифікацію продукції здатні посилити експортні позиції аграріїв у наступні квартали.
За підсумками двомісячного періоду 2026 року продовольчий експорт залишається ключовим фактором, що визначає експортну статистику України, а зібрані митні платежі від вивізного мита становлять 318,5 млн грн.
Фото - agrotimes.ua