Масштаб пошкоджень у регіоні
У Кіровоградській області внаслідок морозів і утворення льодяної кірки на полях пошкоджено близько 30% посівів озимих культур, повідомляють обласні аграрні служби та керівники господарств. Загальна площа посівів озимих в області оцінюється приблизно в 550 тисяч гектарів, з яких близько 425 тисяч займає пшениця, 70 тисяч — ріпак і 54 тисячі — озимий ячмінь. Представники департаменту агропромислового розвитку зазначають, що на 70% площ рослини перебувають у доброму або задовільному стані, а решта площ потребує додаткової оцінки та втручань.
У ряді районів регіону під час нічних похолодань формувалася льодяна кірка, що обмежувала газообмін рослин з атмосферою та спричиняла фізичні пошкодження листя і вегетативної маси. Агрономи відзначають, що найчутливішими до таких умов виявилися ріпак та озимий ячмінь, тоді як озима пшениця в більшості випадків зберегла точки росту.
Дані наукового полігону та польові спостереження
На науково-інноваційному полігоні інституту сільського господарства у Созонівці вирощують багатосортові посіви: понад сто сортів озимої пшениці та декілька десятків сортів ячменю для порівняльного моніторингу. Полігоном проведено відбір монолітів і водне відрощування, які показали: для пшениці виживаність рослин оцінюється в межах 90–95% за умови збереження вузла кущення та точки росту. Для озимого ячменю спостерігається значніші втрати — близько 35–40% загибелі рослин у дослідах.
Польові огляди в господарствах підтверджують нерівномірний характер ушкоджень: у частині полів пшениця втратила вегетативну масу листків, але коренева система і вузол кущення лишилися живими, що дає шанс на відновлення; в інших — особливо на ділянках без достатнього снігового покриву — спостерігається масова загибель молодих рослин. Деякі господарства повідомляють про локальні втрати пшениці до 10%, а в озимого гороху — близько 30–40% на тих ділянках, де рослини були слабо укоріненими.
Причини негативного впливу та фізіологія ушкоджень
Ключовими факторами, що погіршили стан посівів, стали поєднання відлиг і наступних сильних морозів, недостатній сніговий покрив та утворення льодяної кірки при переході температури через нуль. Льодяна кірка перешкоджає дифузії кисню до підмерзлих рослин і створює умови для механічного ушкодження листків і точки росту. На замерзлому ґрунті капілярність порушується, відлиги призводять до стікання вологи у низини; при повторних похолоданнях вода вбиравшись не може підтримати рослини.
Агроаналіз показує, що культури з більш розвиненим вузлом кущення і міцнішим корінням (багато сортів української селекції пшениці) краще витримують такі стреси, тоді як закордонні гібриди, а також озимий ячмінь і ріпак вразливіші до чергування відлиги та морозу.
Практичні рекомендації агрономів
1. Оцінка стану: виконувати відбір монолітів і водне відрощування для визначення відсотка живих рослин у мішенних ділянках; якщо виживаність пшениці перевищує 70–75%, переважно вигідніше проводити відновлювальні заходи, ніж пересівати.
2. Підживлення: планувати внесення мінеральних добрив у два етапи — стартова доза азоту після відновлення вегетації і скоригована підгодівля в період активного кущення; уникати внесення аміачної селітри на замерзлий або дуже вологий ґрунт, коли існує ризик стоку добрив у низини. Агрокліматична вимога — чекати прогріву верхнього шару ґрунту й стабільного підйому температури (орієнтовно коли верхні 5–8 см ґрунту прогріються і відтають постійно), щоб підживлення працювало ефективно.
3. Фітосанітарний моніторинг: через втрату листової маси підвищується ризик розвитку патогенів на ослаблених рослинах; рекомендують регулярні огляди, за потреби — зональні фунгіцидні заходи на основі діагностики інфекцій.
4. Прийняття рішення про пересів: якщо виживаність культури на конкретній площі нижча за ~50% (враховуючи агрономічні показники ґрунту та можливість весняної посухи), доцільно планувати пересів або зміну структури площ; кожне господарство має проводити розрахунок економічної доцільності на своїй базі.
5. Технічні заходи: утримувати в полі хорошу структуру поверхневої дренажної мережі, щоб зменшити стікання води під час відлиг; де можливо, коригувати протипоживні заходи на ділянках з високим ризиком застою вологи.
Приклади з господарств
У господарствах регіону звітують про неоднакові втрати: деякі агрофірми оцінюють втрату пшениці приблизно в 10% на окремих полях, а менш морозостійкі культури — ріпак і ячмінь — демонструють помітніші пошкодження. Один із господарників, який випробував озимий горох на площі близько 30 гектарів, зазначив очікувані втрати 30–40% і планує використовувати частину врожаю як посівний матеріал для наступного сезону.
Агрономи наголошують: остаточні висновки щодо врожайності будуть можливими лише після стабільного відновлення вегетації і сприятливих весняно-літніх умов, оскільки подальший розвиток рослин залежить не лише від перезимівлі, а й від подальших погодних факторів та операцій у полі.
Фото - cdn4.suspilne.media
