Аналітики Oil World прогнозують значне збільшення виробництва соєвого шроту у трьох ключових країнах‑постачальниках — США, Аргентині та Бразилії — у період квітень–вересень 2026 року. Загальний обсяг виробництва оцінюється в 68,9 млн тонн, що відображає інтенсифікацію переробки соєвих бобів у регіоні та наростання попиту на білкові кормові компоненти. Головним драйвером цього зростання аналітики називають внутрішнє споживання у США, а також активізацію експортної логістики в Південній Америці.
Основні прогнозні показники виробництва
За прогнозом, розподіл виробництва по країнах виглядає наступним чином: США — 27,20 млн тонн, Аргентина — 17,66 млн тонн, Бразилія — 24,02 млн тонн, загалом 68,9 млн тонн у квітень–вересень 2026 року. Підвищені обсяги в США пов’язані з більш інтенсивним використанням соєвого шроту у внутрішній кормовій галузі, тоді як у Бразилії та Аргентині зростання підсилюється експортними відправленнями та нарощуванням потужностей переробки.
Внутрішній попит у США та його наслідки
Аналітики відзначають, що внутрішнє споживання соєвого шроту в США залишається ключовим фактором для переробників: попит на білкові компоненти у раціонах тваринництва стимулює перерозподіл кормової ніші на користь шроту. Це зумовлює активне завантаження олійних заводів та інвестиції в ефективність переробки, а також підсилює конкуренцію за сировину між ринками олійної та зернової продукції.
Експортні потоки та їх розподіл
Експортні потужності трьох країн за прогнозом квітень–вересень 2026 року становитимуть близько 37,37 млн тонн соєвого шроту. Розподіл експорту прогнозується таким чином:
1. США — 8,75 млн тонн
2. Аргентина — 15,66 млн тонн
3. Бразилія — 12,96 млн тонн
Збільшення загального обсягу експорту вказує на посилення конкуренції між переробниками Північної та Південної Америки за поставки на світові ринки кормових компонентів, що може створити тиск на міжнародні ціни та змінити логістику постачань до ключових імпортерів.
Певні ринки сприймають ці зміни як сигнал для перегляду контрактної політики та оптимізації ланцюгів поставок, зокрема шляхом диверсифікації маршрутів та збільшення використання короткострокових угод для гнучкості поставок.
Технології переробки та оптимізація логістики
Переробники реагують на зростання попиту модернізацією обладнання та оптимізацією процесів: впроваджуються більш ефективні методи екстракції олії, удосконалюється сушіння та пакетування шроту, підвищується енергоефективність заводів. Такі кроки дозволяють збільшити випуск продукту при збереженні або зниженні собівартості на тонну продукції. Одночасно оператори ланцюгів постачань інвестують у підвищення пропускної спроможності портових терміналів та в перевезення великогабаритними партіями для зниження логістичних витрат.
Розвиток точних технологій у рослинництві також впливає на якість сировини: застосування систем точного внесення добрив і моніторингу врожайності підвищує вміст білка в соєвих бобах, що позитивно відбивається на якості отриманого шроту.
Ринок кормів: попит і конкуренція
Потреба у білкових компонентах у сфері тваринництва залишає соєвий шрот у центрі уваги кормового ринку, а переробники та трейдери коригують пропозицію під сегменти — від інтенсивних ферм до дрібних виробників. Зростання виробництва та експорту з трьох ключових країн створює передумови для більшої доступності шроту на світових ринках, але також підсилює конкуренцію між постачальниками за рахунок цінового тиску та вимог до якості продукції.
У відповідь на це оператори кормового ринку посилюють увагу до логістичної надійності, сертифікації якості та адаптації рецептур кормів під наявність різних видів шроту.
Прогнозні показники виробництва і експорту, оприлюднені Oil World для квітень–вересень 2026 року, сигналізують про активний рік для світового ринку соєвого шроту, коли внутрішній попит у США та експортний потенціал Південної Америки визначатимуть баланс пропозиції й попиту на кормовому ринку
Фото - www.apk-inform.com
