Уряд планує запустити єдиний Центральний реєстр виноградарства і виноробства з початку 2027 року, як частину модернізації аграрної інфраструктури. Мета — створити базу даних за стандартами Європейського Союзу, яка дасть змогу підвищити прозорість галузі та відповідати вимогам євроінтеграції. Ініціатива передбачає поетапну інтеграцію з іншими державними інформаційними системами для забезпечення повної простежуваності продукції.
Чому потрібен єдиний реєстр
Відсутність централізованого обліку виноградників ускладнює планування державної політики, аналітику ринку та доступ до міжнародної підтримки. Єдиний реєстр має надати відповіді на ключові питання: скільки площ займать виноград, де зосереджені основні масиви, які сорти вирощують і які технології застосовують виробники. Це також створить підґрунтя для систем прослідковування ланцюга від поля до пляшки, що важливо для експорту і відповідності техрегламентам.
Технічна модель і можливості інтеграції
Проєкт передбачає використання геоінформаційних систем (GIS), супутникового моніторингу та дистанційного зондування для верифікації даних з полів. Така технологічна комбінація дозволить автоматично перевіряти заявлені площі, контролювати зміни у насадженнях та виявляти можливі невідповідності. Реєстр буде проєктований з можливістю інтеграції з Державним аграрним реєстром і системою прослідковування для створення єдиної цифрової екосистеми агропромислового сектору.
Фінансування на створення реєстру вже закладене, однак реалізація залежить від результатів міжнародних тендерів та підрядників, які обиратимуться в рамках сучасних технічних вимог. Через складність і технологічну інфраструктуру, проєктом передбачені проміжні етапи: напрацювання технічного завдання, тестові пілоти у кількох областях та масштабування на всю країну.
Діалог з бізнесом та практичні консультації
Влада наголошує, що робота над реєстром відбуватиметься у форматі консультацій з професійними асоціаціями та представниками виноробного бізнесу. Завдання — уникнути «шокової терапії» для виробників і зробити перехід до нової системи поступовим і прогнозованим. Участь бізнесу передбачає узгодження формату збору даних, процедур оновлення інформації та механізмів доступу для фермерів і кооперативів.
Запровадження реєстру також планується супроводжувати навчальними програмами та методичними матеріалами для виробників, щоб знизити адміністративні бар'єри та підвищити точність звітності. Важливим елементом стане прозорий алгоритм надання доступу міжнародним партнерам та грантодавцям, зокрема для цільової підтримки виноградників у регіонах, де такі програми вже реалізуються.
Вигоди для бізнесу і держави
Реєстр надасть оперативну статистику для держуправління та дозволить бізнесу швидше підтверджувати відповідність стандартам при експорті. Через точну базу даних держава зможе краще планувати програми підтримки, а виробники — отримувати цільові гранти і субсидії на підставі верифікованих даних. Для імпортерів і партнерів на зовнішніх ринках наявність централізованого реєстру підвищує довіру до української продукції та спрощує сертифікацію.
Система прослідковування, поєднана з реєстром, відкриває можливості для підвищення доданої вартості продукції: етикетування походження, географічні зазначення, підтвердження сорту і агротехнологій. Це важливо для сегментів преміум- і енологічного ринків, де прозорість походження стає конкурентною перевагою.
Наступні кроки включають завершення підготовки технічного завдання, проведення пілотних робіт з використання супутникових даних та узгодження з профільними асоціаціями порядку збору і оновлення інформації. Паралельно відбуватиметься налаштування процедур доступу для міжнародних організацій та створення навчальних модулів для фермерів і виноробів.
Планований запуск єдиного реєстру на початку 2027 року стане ключовою подією для розвитку галузі, оскільки поєднає сучасні технології моніторингу з прозорими адміністративними процесами. Це дасть змогу як державі, так і бізнесу отримувати оперативні, верифіковані дані про виноградники по всій країні
Фото - agroportal.ua
