Українська селекція озимої пшениці краще переносить морози
close_up

Цей сайт використовує файли cookie. Дізнайтеся більше про їх використання та змінення налаштувань cookie у вашому браузері. Використовуючи цей сайт, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie відповідно до поточних налаштувань браузера Дізнайтесь більше про файли cookie

Українська селекція озимої пшениці краще переносить морози

Час читання: трохи більше 3 хвилин

Українська селекція озимої пшениці краще переносить морози

Джерело: AGRONEWS Всі новини джерела

Господарство «Россолан» з Кіровоградщини обробляє 1 600 гектарів і спеціалізується на озимих культурах: пшениці, ріпаку, ячмені та горосі. За словами агронома господарства, українська селекція озимої пшениці показала кращу зимостійкість у порівнянні з деякими закордонними сортами, що відобразилося на стані посівів після суворої зими. Водночас на частині площ через погодні екстремуми очікуються втрати врожаю, які наразі оцінюють і моніторять у полі. Господарство фіксує конкретні проблеми з вологозабезпеченістю та ушкодженням посівів, що впливають на прийняття рішень перед весняною посівною кампанією.

Погодні фактори та їхній вплив на посіви

Агроном повідомляє, що протягом зими поля пережили дві фази дощів з наступним обледенінням, після яких відлиги спричинили значний стік поверхневої води. Внаслідок цього волога не вбралася в ґрунт: при замерзанні поверхневий шар і капілярні канали перекрилися, волога залишилася на поверхні або була знесена. Під час найсильніших морозів у полях господарства не було достатнього снігового покриву для теплоізоляції рослин, а температури опускалися до приблизно −23…−24 °C, що посилило ризики підмерзання незахищених рослин. Ці погодні умови стали ключовим фактором у різній виживаності сортів та гібридів на різних ділянках господарства.

Чому українська селекція витримала краще

Місцева селекція пшениці традиційно орієнтується на адаптацію до кліматичних умов регіону, зокрема на зимостійкість і здатність переносити відлиги та повторні промерзання ґрунту. За словами агронома, озимі сорти вітчизняної селекції на ділянках «Россолану» краще пройшли період стабілізації після відлиг і показали менші пошкодження кущення. Це підтверджується візуальним оглядом і попередньою оцінкою життєздатності рослин: частка посівів з очевидними ознаками загибелі в українських сортах нижча, ніж у порівнянних імпортних селекцій. Такий досвід підкреслює роль селекційної роботи, спрямованої на місцеві агрокліматичні чинники.

Поточні числові оцінки стану посівів дають кількісне уявлення про масштаби втрат і планування дій: загальна площа під озимими — 1 600 га; агроном прогнозує можливі втрати врожаю пшениці до 10% через комбінований вплив морозів і дефіциту снігу. Горох посіяно на майже 30 га озимих площ і, за попередніми оцінками, може зазнати 30–40% втрат через слабшу зимостійкість культури у цих умовах. Ячмінь демонструє відносно менш критичний стан, значних втрат на цей момент не прогнозують, а стан озимого ріпаку остаточно оцінять після стабільного потепління.

Агротехнічні причини проблем і практичні наслідки

Ключовою агротехнічною причиною втрат стала поєднана дія недостатнього снігового покриву, циклів відлиги-обледеніння та сильних морозів, що призвело до механізмів висушування та підмерзання кореневої зони. Перекриті капіляри в мерзлому ґрунті обмежують рух усього профілю вологи, а це критично для підтримки життєздатності озимих під час глибоких морозів. На практиці це означає, що навіть добре укорінені рослини можуть втратити життєвий потенціал через дефіцит доступної вологи й механічні ушкодження тканин при обледенінні. Такі умови також змінюють рейтинги сортів у господарстві й можуть впливати на вибір посівного матеріалу в наступні сезони.

1. Провести детальну інвентаризацію посівів після стійкого потепління для точнішої оцінки відсотка загибелі й необхідності пересіву. 2. Розглянути використання місцевих сортів із доведеною зимостійкістю або гібридів, які пройшли польові випробування в аналогічних умовах. 3. Планувати закладки посівного матеріалу на своїх площах — як у випадку гороху, де частину врожаю господарство розглядає як джерело насіння.

Господарство вже прийняло рішення використати частину посівів гороху як посівний матеріал, незважаючи на очікувані втрати, щоб забезпечити власні потреби в насінні в наступних сезонах. Оцінка стану ріпаку та остаточний підрахунок фактичних втрат пшениці будуть залежати від темпів весняного потепління та подальшої моніторингової роботи в полі. Агрооперації навесні, у тому числі регулювання густоти посівів та добір технологічних заходів, формуватимуть остаточний результат врожайності на цьогорічних площах.

Далі господарство планує завершити польові огляди після стабільного потепління, оновити прогнози врожайності згідно з фактичними даними та визначити обсяги насіннєвого матеріалу, який слід зберегти або докупити. Моніторинг і оперативні агротехнічні рішення залишаються пріоритетом для зменшення ризиків і планування весняної посівної кампанії в поточному сезоні.

Фото - kurkul.com

Теми: Агрономія, Озимі, Насінництво та селекція

Agronews

Новини на тему

Не можете пригадати пароль?

Связаться с редакцией