Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у 2026 році запускає третій етап проєкту IPRSA III, спрямованого на практичну адаптацію аграрного сектору до правил і стандартів Європейського Союзу. Ініціатива передбачає комплексну підготовку державних інституцій і фермерів до роботи в умовах європейської регуляторики, посилення держконтролю та розгортання цифрових сервісів, які полегшать доступ до підтримки та ринків ЄС. За інформацією Мінекономіки, проєкт поєднує технічну допомогу, законодавчі ініціативи та пілотні цифрові рішення, що мають швидко перейти в оперативну фазу впровадження. Запуск третього етапу відзначається узгодженням управлінських підходів і стартових кроків між міністерством та виконавцями проєкту.
Мета та ключові напрями
Головна мета IPRSA III — гармонізація українського аграрного законодавства та інструментів управління з нормами ЄС, що дасть змогу ефективніше використовувати механізми Спільної аграрної політики ЄС після їхнього впровадження в національну практику. Проєкт охоплює кілька основних напрямів: аграрну політику, розвиток сільських територій, рибальство та аквакультуру, а також посилення державного контролю і сертифікації. Впровадження норм ЄС має створити передумови для модернізації виробництва, підвищення якості продукції та розширення доступу українських виробників до європейських програм підтримки.
Управління проєктом і Наглядова рада
Під час робочих перемовин заступник міністра Тарас Висоцький та представники IPRSA III узгодили структуру Наглядової ради, механізм її роботи та ключові показники стартового звіту, який визначає першочергові кроки реалізації. Наглядова рада покликана координувати взаємодію між центральними органами влади, місцевими адміністраціями та представниками агровиробників, а також забезпечувати моніторинг виконання KPI проєкту. Серед оперативних завдань — запуск пілотів цифрових сервісів, визначення пріоритетних регіонів для модернізації і розробка методик оцінки впливу реформ на конкурентоспроможність фермерів.
Цифровізація: Державний аграрний реєстр та сервіси для фермерів
Одним із практичних результатів IPRSA III є розвиток Державного аграрного реєстру як єдиної бази даних для обліку землекористувачів, фермерських господарств та виробничих ланцюгів. Реєстр планують інтегрувати з електронними сервісами для оформлення субсидій, отримання сертифікатів, відстеження походження продукції та подачі звітності — це має скоротити час на адміністрування і зменшити корупційні ризики. У межах проєкту також закладено розвиток мобільних додатків для консультацій, дистанційної діагностики посівів і доступу до агротехнічних рекомендацій, що сприятиме впровадженню елементів точного землеробства на рівні малих і середніх господарств.
Екологічні стандарти та агровиробництво
IPRSA III передбачає поступове введення екологічних вимог, сумісних із стандартами ЄС, з фокусом на зниження негативного впливу агровиробництва на довкілля та адаптацію практик захисту рослин до нових регламентів. За попередніми оцінками, лише швидка імплементація вимог щодо засобів захисту рослин може потребувати інвестицій від €2 млрд і більше, що відобразиться як на державних витратах, так і на інвестиційних програмах для підприємств. Проєкт включає роботу з підготовки процедур сертифікації, навчання інспекторів та розробки стимулів для переходу на менш шкідливі технології захисту рослин.
Підтримка малих і середніх виробників
IPRSA III акцентує увагу на створенні механізмів адресної підтримки для малих і середніх фермерських господарств, включаючи заходи зі спрощення доступу до фінансування, грантів та консультаційних послуг. Окрема частина програми спрямована на розвиток інструментів ринкової інтеграції — допомога у створенні кооперативів, виході на експортні ланцюги та підвищенні стандартів якості. Соціально-економічний ефект проєкту має включати збереження робочих місць у сільській місцевості та зниження внутрішньої міграції завдяки розширенню локальних можливостей працевлаштування.
Ключові пріоритети стартового етапу включають:
1. Гармонізацію нормативно-правової бази з нормами ЄС і розробку плану імплементації.
2. Формування Наглядової ради та визначення механізмів координації між відомствами.
3. Розвиток Державного аграрного реєстру і пілотних цифрових сервісів для фермерів.
4. Підготовку процедур сертифікації та навчання інспекторів для впровадження екостандартів.
5. Запуск програм підтримки малих і середніх виробників та стимулів для модернізації.
Заплановані кроки на 2026 рік включають запуск пілотних проєктів у кількох регіонах, напрацювання методик моніторингу результатів і активну роботу з міжнародними партнерами щодо технічної допомоги та фінансування. Моніторинг витрат і втрат від адаптації триває з метою побудови реалістичного фінансового плану та зниження імплементаційних ризиків для виробників. Оперативне впровадження перших цифрових сервісів і початкові пілоти Державного аграрного реєстру мають стати вирішальними для подальшого масштабування реформ у агросекторі України.
Фото - delo.ua
