Заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький назвав питання засобів захисту рослин (ЗЗР) найскладнішим у процесі євроінтеграції агросектору. За його словами, органічне виробництво вже значною мірою приведене до вимог ЄС, натомість у сфері пестицидів ступінь адаптації поки що найнижчий. Держава ставить за мету забезпечити поетапне впровадження нових правил, щоб уникнути різкого падіння конкурентоспроможності підприємств і зберегти експортні позиції сектору.
Чому пестициди — ключова проблема
Основна складність пов’язана з гармонізацією національних норм із комплексними регламентами ЄС щодо дозволених діючих речовин, періодичності реєстрації препаратів і вимог до маркування та інформації для споживача. Багато вітчизняних препаратів потребують додаткового переоцінювання та перереєстрації за новими стандартами, що вимагає часу й інвестицій від виробників і дистриб’юторів. У практичному вимірі це означає необхідність переходу на альтернативні препарати та технології захисту культур, інвестування у випробування ефективності та безпечності, а також масштабне навчання аграріїв щодо інтегрованого захисту рослин (IPM).
Заходи держави та практичні кроки для фермерів
Державні підходи зосереджено на розтермінуванні впливу нових правил та створенні умов для плавного переходу галузі. Серед основних інструментів, які мають запровадити або посилити найближчим часом:
1. Фінансова підтримка модернізації лабораторій і полів випробувань для підтвердження ефективності альтернативних ЗЗР.
2. Програми навчання та сертифікації агрономічного персоналу з IPM, біоконтролю та безпечного застосування препаратів.
3. Спрощення процедур перереєстрації препаратів за умов дотримання наукових вимог та прозорих термінів розгляду.
На рівні господарств практичні кроки включають перехід на системи моніторингу шкідників, використання біопрепаратів у зонінгу ризиків та запровадження протоколів для зниження залишків пестицидів у продукції.
Благополуччя тварин: від вимог до практики
Законодавство про благополуччя тварин запрацювало з 2 березня 2026 року, і зараз головним викликом для сектору є впровадження норм у виробничій практиці. Основні напрями робіт — адаптація технологічних приміщень, підготовка документації та навчання персоналу, а також проходження зовнішніх аудитів для підтвердження відповідності стандартам ЄС. Фермерам та переробникам доведеться інвестувати в покращення умов утримання, транспортування та забою тварин, впровадити системи обліку та ідентифікації та пройти процедури підтвердження відповідності при експорті на європейські ринки.
Доброчинні норми, нітрати та ринок добрив
На порядку денному також перебуває питання мінеральних добрив і нітратної політики: законопроєкт про мінеральні добрива планують вивести на обговорення наприкінці березня — на початку квітня 2026 року. Нітратна директива пройшла перше читання у профільних органів, однак ухвалення супроводжуватиметься поетапним підходом, щоб надати фермерам час на адаптацію. У практичному плані це означає ширше впровадження систем планування живлення ґрунтів, частішого тестування ґрунтів на доступні форми азоту та стимулювання точного застосування добрив за допомогою обладнання й технологій точного землеробства.
Експортна інфраструктура та ринки
Морські порти й далі залишаються основним каналом експорту агропродукції, однак у стратегіях забезпечення стійкості передбачено розширення залізничних та дунайських маршрутів. Паралельно держструктури та оператори портів працюють над підвищенням прозорості логістики та зменшенням ризиків тіньового обігу товарів. Для боротьби з нелегальними потоками зерна та іншої продукції запроваджуються механізми прослідковуваності між виробником, оператором логістики та експортерами, а також внутрішні системи контролю у великих агрохолдингах.
У сфері експорту важливим залишається підтвердження відповідності продукції європейським стандартам через незалежні аудити та сертифікацію — для цього триває робота з підготовки підприємств та запуску навчальних програм для менеджменту якості на підприємствах різного розміру.
Державні пріоритети на найближчу перспективу включають: поетапне впровадження нових регуляцій, комплексну підтримку переходу для малих і середніх виробників, розвиток альтернативних логістичних коридорів та посилення механізмів прослідковуваності. Водночас галузеві оператори підкреслюють необхідність скоординованих дій між міністерствами, науковою спільнотою та бізнесом для мінімізації ризиків економічних втрат під час адаптації до європейських вимог
Фото - agropolit.com
