Епізоотична ситуація та показники
В Івано-Франківській області реєструють посилення епізоотичної загрози через африканську чуму свиней серед диких кабанів, які виступають природним резервуаром вірусу. Під час цьогорічних заходів з регулювання чисельності диких свиней у відстріляних тварин лабораторно підтверджено АЧС у 1,6% зразків, що свідчить про активну циркуляцію інфекції в популяції. За два місяці оперативної діяльності з регулювання популяції було добуто 250 диких свиней, серед яких позитивними виявилися 4 особини, що корелює з відсотковим показником. Моніторинг також фіксує, що у більшості користувачів мисливських угідь щільність кабанів перевищує рекомендовану норму — 3–4 особини на 1000 гектарів.
Чому це важливо для сільського господарства?
Підвищена щільність дикого кабана підвищує ризики занесення АЧС у господарства та на подвір’я, що безпосередньо загрожує свинарству й ланцюгам постачання м’яса. Контакти диких свиней із свійськими тваринами та забруднення пасовищ або кормових запасів підвищують ймовірність епізоотичних спалахів, що може призвести до локальних обмежень торгівлі та значних економічних втрат. Оскільки діагностика АЧС у диких тварин ускладнює раннє виявлення у господарствах, зусилля з контролю популяції стають пріоритетними для зменшення ризику переходу інфекції. Ветеринарні служби області підкреслюють необхідність оперативного тестування й відстеження тваринних контактів як елементу системи біобезпеки.
Заходи з регулювання та відповідальність користувачів угідь
Для стримування розповсюдження хвороби прийнято комплекс заходів, що поєднують контроль чисельності, лабораторне моніторування та адміністративні дії щодо невиконання вимог. Користувачів мисливських угідь зобов’язали зменшити щільність кабанів там, де вона перевищує норму, а також організувати планові відстріли і передавати матеріали для лабораторних досліджень. У разі відмови виконувати обов'язки застосовуються адміністративні санкції; зокрема, через невиконання заходів ініційовано розірвання договору з одним із користувачів угідь, що не проводив регулювання популяції. Одночасно Держпродспоживслужба та лісогосподарські структури координують контрольні вибірки і термінові дослідження для виявлення осередків інфекції.
- Пріоритети заходів включають контроль чисельності, оперативне тестування відстріляних особин, моніторинг кормових точок і заборону деяких мисливських практик, які сприяють скупченню тварин.
- Користувачі угідь мають вести облік добутої дичини, надавати матеріали для лабораторій і впроваджувати превентивні заходи на своїх територіях.
Управлінські рішення також передбачають розробку і реалізацію регіонального плану дій на 2026 рік з перспективою продовження на наступний період, який узгоджено між фахівцями лісового та мисливського господарства й Держпродспоживслужбою. План включає масштабнішу сітку лабораторного контролю, чіткі алгоритми реагування на виявлення позитивних тварин і механізми притягнення до відповідальності користувачів угідь. До плану також увійшли рекомендації щодо підвищення біобезпеки на прилеглих до мисливських господарств територіях і посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед мисливців та орендарів угідь.
Практичні приклади та оперативні дії
У регіоні вже проведено низку практичних заходів: збирання проб від відстріляних кабанів, проведення ПЛР-тестування, локалізація осередків і коригування графіків полювання з урахуванням епізоотичної ситуації. Прикладом є випадок, коли з 250 відстріляних тварин чотири дали позитивний результат на АЧС, після чого біля відповідної території підсилено лабораторний моніторинг і введено додаткові карантинні обмеження на використання мисливських спільнот. Крім того, звертають увагу на міграційні переміщення тварин із зон з підвищеним ризиком, що потребує міжрегіональної координації і оперативного обміну даними між службами.
Управління ризиками включає також перевірки дотримання ветеринарних правил під час обробки та утилізації туш дичини, а також індивідуальні інструкції для мисливців щодо безпечного поводження зі зразками й транспортування матеріалів до лабораторій. Ці практики допомагають зменшувати ймовірність передачі вірусу через забруднені інструменти, транспорт або кормові бази.
Що планується далі
Найближчі кроки полягають у посиленні лабораторної мережі, розширенні моніторингу щільності популяції в мисливських угіддях та масштабному інформуванні користувачів угідь про необхідні заходи біобезпеки. Очікується, що комплексні заходи з регулювання чисельності та оперативного тестування знизять ризики інтродукції АЧС у господарства та забезпечать більшу прозорість у роботі мисливських користувачів. Контроль за виконанням плану та оперативне реагування на нові випадки залишатимуться пріоритетом для місцевих ветеринарних і лісогосподарських органів, які координуватимуть подальші дії в області.
Фото - agroportal.ua
