У Львові відбулася Refarm 2026 — дво-дення подія, що об'єднала агрономів, інженерів, керівників господарств, директорів з виробництва та інших фахівців агросфери. Організатори позиціонували форум як майданчик для обміну практичними кейсами, демонстрації нових рішень та встановлення бізнес-контактів у 2026 році. Програма складалася з лекційних сесій, панельних дискусій та виставкової зони з демонстраціями обладнання й цифрових сервісів. Учасники мали змогу обговорити оперативні виклики сезону та планувати інвестиції у техніку й технології.
Що обговорювали на Refarm 2026
Ключовими темами стали точне землеробство, цифровізація господарств, економія ресурсів та адаптація до кліматичних викликів у 2026 році. Спікери презентували практичні кейси щодо оптимізації витрат на одну культуру, підвищення ефективності внесення добрив і засобів захисту рослин за допомогою карт варіабельності. Обговорювалися алгоритми прийняття рішень на основі супутникових та дрон-даних, інтеграцію телеметрії з фінансовими моделями господарств і вимірювання економічного ефекту від впровадження інструментів точного землеробства. У сесіях також акцентували на потребі професійного навчання персоналу для роботи з новими цифровими платформами.
Технічні рішення та демонстрації
Виставкова зона показала кілька напрямків модернізації: автоматизовані системи внесення, невеликі автономні агрегати для підживлення, інтегровані платформи моніторингу поля й рішення для управління парком техніки. Виробники представили прототипи та комерційні зразки дронів для моніторингу стану посівів і точкового обприскування, а також системи змінної норми внесення, що, за заявами розробників, дозволяють знизити використання засобів захисту рослин і добрив до 15–25% при збереженні врожайності. Також демонструвалися софтверні продукти для агрономічного планування, які поєднують погодні прогнози, супутникові індекси й дані з ґрунтових сенсорів для оптимізації операційного циклу господарства.
Організатори та учасники відзначали практичну спрямованість показаних рішень: акцент був на скороченні собівартості і підвищенні продуктивності за рахунок комбінованого підходу — обладнання плюс аналітика. Декілька демонстрацій включали прямі порівняння ділянок із класичним обробітком і з використанням технологій точного землеробства, де показник економії палива та витрат матеріалів був ключовим аргументом для прийняття рішень власниками господарств.
Голос практиків: кейси та цифри
Керівники господарств, що виступали на панелях, наводили конкретні приклади: впровадження систем моніторингу вологості ґрунту й змінної норми підживлення дозволило одному господарству зменшити витрати на азотні добрива на 18% без втрати якості врожаю; інше підприємство скоротило простої техніки через дистанційний моніторинг і оптимізацію маршрутів, що знизило витрати на обслуговування на 12%. Такі кейси супроводжувалися детальною методологією вимірювання економічного ефекту та критеріями прийняття рішень при масштабуванні рішень на всю структуру господарства. Учасники отримали рекомендації щодо поетапного впровадження технологій, щоб мінімізувати фінансові ризики.
Фокус на сталому розвитку і агроресурсах
Окремі сесії були присвячені стратегіям зменшення екологічного впливу, збереженню родючості ґрунтів і раціональному використанню води. Спікери обговорювали моделі підбору посівних структур і сівозмін, що зменшують ерозію та покращують вміст органічної речовини в ґрунті. Пропонувалися практичні підходи до інтегрованого захисту рослин із використанням біологічних препаратів у поєднанні з цифровим моніторингом шкодочинних організмів. Ці теми відповідали потребі зберегти конкурентоспроможність на ринку, знижуючи одночасно витрати та екологічні ризики.
Інвестиції, партнерства та плани впровадження
Панелі інвестицій і бізнес-економіки зосередилися на джерелах фінансування модернізації: лізинг техніки, аграрні кредити з пільговими умовами та партнерства з розробниками софту. Учасники обговорювали поетапні фінансові моделі, за якими капітальні інвестиції окуповуються за 3–5 років залежно від масштабу господарства і рівня автоматизації. Представники сервісних компаній запропонували моделі сервісного обслуговування «pay-as-you-go», які знижують вхідний бар'єр для менших господарств та дозволяють тестувати технології перед масштабуванням.
Перелік ключових інновацій, представлених на Refarm 2026:
1. Системи змінної норми внесення добрив і ЗЗР, інтегровані з супутниковою аналітикою.
2. Дрони для оперативного моніторингу й точкового обприскування з GPS-контролем траєкторії.
3. Платформи бухгалтерського та агрономічного менеджменту з модулем прогнозування ризиків.
4. Автономні агрегати для малих і середніх господарств із моделлю сервісної оплати.
5. Біопрепарати та інтегровані рішення для зниження хімічного навантаження на поля.
Учасники відзначили, що Refarm 2026 став майданчиком не лише для демонстрації технологій, але й для встановлення реальних комерційних контактів та домовленостей про тестування продуктів у виробничих умовах. Окремі розробники отримали запити на пілотні проекти від господарств з різних регіонів, що свідчить про практичну орієнтацію ринку на впровадження інновацій у 2026 році.
Фото - upst.fwdcdn.com
