Кабінет Міністрів України затвердив порядок та критерії віднесення сільськогосподарських земель до зон ризикованого землеробства, що дасть можливість адресно надавати державну підтримку виробникам у складних кліматичних і воєнних умовах. Рішення ухвалено у поточному році й спрямоване на мінімізацію втрат урожаю та підтримку оперативної стабілізації виробництва продовольчих культур. Механізм поєднує агрономічні показники, лабораторні вимірювання та електронний обмін даними між державними реєстрами, що пришвидшить прийняття рішень для аграріїв.
Ключові критерії: клімат і бойові ризики
Головними підставами для віднесення ділянок до зони ризикованого землеробства визначено негативний вплив кліматичних умов та наслідки бойових дій. За кліматичним критерієм основний показник — продуктивна волога в шарі ґрунту 0–100 см; якщо її обсяг менший за 80 мм у розрахункові періоди для відповідних культур, ділянка може бути визнана ризикованою. Другий критерій охоплює земельні ділянки, що розташовані в межах 20 км або на відстані від 20 до 50 км від державного кордону з державою-агресором чи від лінії зіткнення, а також території, забруднені або ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами.
Як визначатимуть ґрунтову вологу і які вимоги до лабораторій
Вимірювання продуктивної вологи виконують уніфіковано: відбір проб у шарі 0–100 см і визначення сумарного водного запаси здійснюють акредитовані або атестовані лабораторії на підставі договору з виробником. У висновках лабораторій мають бути вказані кадастрові номери ділянок, їхня площа, координати точок відбору, типи ґрунтів та фактичний обсяг вологи — це дає можливість однозначно ідентифікувати територію та підтвердити її відповідність критеріям. Якщо сумарна продуктивна волога виявляється нижчою за 80 мм у визначений для культури період, така ділянка підлягає включенню до попереднього переліку зон ризикованого землеробства з подальшою верифікацією на рівні області.
Покрокова процедура для аграрія
Щоб подати заявку на визнання ділянки ризикованою, виробник повинен бути зареєстрований у Державному аграрному реєстрі (ДАР) і подати заявку через електронний кабінет з додаванням необхідних документів. - 1. Зареєструватися в ДАР і підготувати договір із акредитованою лабораторією для відбору проб і отримання висновку про вологість ґрунту. - 2. До 1 липня подати через електронний кабінет заявку щодо конкретних земельних ділянок і прикріпити висновки лабораторії, кадастрові дані та інші необхідні документи. - 3. Після подачі аграрій може відстежувати статус заявки в електронному кабінеті; регіональні комісії перевіряють подані дані протягом встановленого строку.
Процедура передбачає оперативну обробку заявок: обласні державні (військові) адміністрації створюють комісії, які протягом 10 робочих днів перевіряють документи та ухвалюють рішення по кожній заявці. Узгоджені переліки земель формуються на рівні області і подаються до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, яке здійснює остаточне затвердження наперед визначеним наказом з подальшим внесенням інформації до ДАР.
Автоматизація і міжвідомча взаємодія
Для визначення земель за воєнним критерієм передбачено електронний обмін даними між ДСНС, Держгеокадастром та Мінекономіки, що дозволяє автоматично звіряти інформацію між публічними реєстрами. Використовуватимуться Реєстр територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, дані Держгеокадастру та записи в ДАР; така взаємодія мінімізує потребу в додаткових довідках і пришвидшить підтвердження належності ділянок до зон ризику. Автоматична перевірка дозволяє оперативно реагувати на зміни в ситуації на місцях і зменшує адміністративне навантаження на аграріїв.
Що дає визнання ділянки ризикованою: державна підтримка
Потрапляння землі до переліку зон ризикованого землеробства відкриває доступ до адресної державної підтримки, спрямованої на збереження виробництва в складних умовах. Підтримка передбачає компенсацію середнього рівня орендної плати та покриття мінімального податкового зобов'язання для агровиробників, що працюють на таких територіях, що має зменшити фінансовий тиск і забезпечити можливість продовження сівби та догляду за посівами. За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, упровадження прозорого механізму дозволить адресно спрямовувати допомогу, мінімізувати втрати від кліматичних і воєнних ризиків та гарантувати продовольчу безпеку країни.
Додатково механізм створює підґрунтя для більш точного моніторингу ризиків на національному рівні: облік земель у ДАР та узгоджені переліки дозволять планувати бюджетну підтримку, страхові програми та заходи з підвищення стійкості агровиробництва. Така система також відкриває можливості для впровадження більш точного землеробства та адаптивних технологій, де рішення про підтримку базуються на вимірюваних показниках і цифрових даних.
Операційні строки й інформаційна доступність прописані в процедурі: від моменту подачі заявки до остаточного внесення ділянок до ДАР передбачено часові рамки, що дозволяють аграріям планувати посівну та фінансові кроки. Державні органи зобов'язані вести відкриту інформацію про критерії й перебіг верифікації, а електронні сервіси дають можливість відстежувати статуси в режимі онлайн
Фото - agroportal.ua
