Акцизний податок на ігристі вина в Україні становить 12,23 грн за літр, тоді як на тихі вина ставка фактично символічна — 0,01 грн за літр. Різниця в акцизних ставках створює помітну фіскальну віддачу для державного бюджету, але водночас чинні правила ускладнюють доступ малих виробників до сегмента ігристих вин, що гальмує розвиток крафтового ринку.
Правове поле і вимоги до малих виробників
В Україні наразі діє заборона на виробництво ігристих вин за спрощеною ліцензією для малих виноробів, унаслідок чого дрібні виробники змушені проходити додаткові процедури для легальної роботи в цьому сегменті. Для отримання права виготовляти ігристе вино потрібно пройти атестацію виробництва, внести спеціальні коди до ліцензії та отримати ліцензію на гуртову торгівлю, яка коштує близько 780 000 грн на рік. Для значної частини малих підприємств цей поріг є фінансово непідйомним.
Ці обмеження стосуються і технологічних особливостей виробництва, зокрема натуральних методів отримання газу у винах, що ускладнює роботу тих, хто виробляє петнати (pet-nat) — природні ігристі вина з природним карбонуванням. Законодавчі формулювання залишаються неоднозначними, і це породжує правову невизначеність у галузі.
Економічний ефект: прості розрахунки
Різниця в акцизі між ігристими та тими вином очевидна у цифрах. Наприклад, при виробництві 1 000 літрів ігристого вина держава отримує 12 230 грн акцизу, при 10 000 літрів — 122 300 грн, при 50 000 літрів — 611 500 грн. Навіть за цих умов для окремого малого виробника, що випускає, скажімо, 10–50 тисяч літрів на рік, акцизні надходження від його продукції можуть бути значними в агрегаті для бюджету, але покриття адміністративних витрат на ліцензування залишається ключовим викликом.
Як приклад потенційного ефекту: якщо 1 000 малих виробників дадуть у сумі 10 млн літрів ігристого вина на рік, додаткові акцизні надходження складуть близько 122,3 млн грн. Такий потенціал демонструє, що розвиток крафтового сегмента може одночасно сприяти економічній активності регіонів і наповненню бюджету.
Петнат як тренд і ринковий попит
Категорія натуральних ігристих вин — петнатів — активно розвивається в Україні та відповідає світовим тенденціям на мінімально оброблені, локальні продукти. Споживачі демонструють інтерес до таких виробів, а ринок уже має приклади малих господарств, які освоюють технологію природного карбонування та знаходять свою нішу.
Через технологічну простоту деяких підходів до виробництва петнатів і через попит у сегменті ремісничих вин цей напрямок може прискорити розвиток малих виноробень і сприяти диверсифікації виробничих моделей у виноробстві України.
Дії асоціації та можливі шляхи вирішення
Асоціація крафтових виноробів України заявляє про намір домогтися перегляду вимог, які ускладнюють роботу малих виробників у сегменті ігристих вин. Серед можливих підходів, які обговорюються у професійній спільноті, фігурують такі варіанти: спрощення процедури атестації для малих господарств, створення окремої категорії ліцензій з низьким фіксованим збором для обмежених обсягів виробництва, або введення порогових обсягів звільнення від частини адміністративних платежів.
Практичні пропозиції також включають чіткіші технічні вимоги до маркування і контролю якості для петнатів, що дозволило б поєднати гарантії безпеки та гнучкість для ремісничих виробників, а також створити інструменти для легального виходу на ринки внутрішні та зовнішні без необґрунтованого фінансового навантаження.
Асоціація підкреслює, що частка крафтових виноробів на загальному ринку наразі невелика і не створює значної конкуренції великим виробникам, але має потенціал для локального розвитку і додаткових фіскальних надходжень за умови врегулювання правового поля. Представники галузі продовжують готувати експертні пропозиції і звернення до профільних органів з метою узгодження конкретних змін у нормативній базі
Фото - agroportal.ua
