На Херсонщині розпочали садіння картоплі
close_up

Цей сайт використовує файли cookie. Дізнайтеся більше про їх використання та змінення налаштувань cookie у вашому браузері. Використовуючи цей сайт, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie відповідно до поточних налаштувань браузера Дізнайтесь більше про файли cookie

На Херсонщині розпочали садіння картоплі

Час читання: трохи більше 3 хвилин

На Херсонщині розпочали садіння картоплі

Джерело: AGRONEWS Всі новини джерела

На Херсонщині розпочалося садіння картоплі: у низці господарств роботи вже в роботі, а регіональна посівна кампанія рухається згідно з планом керівництва ОВА. Директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов повідомив про структуру посівів і ключові площі під основні культури в нинішньому сезоні. Попри воєнні ризики аграрії переходять до активної фази весняних робіт, поєднуючи традиційні технології з адаптивними рішеннями безпеки та зберігання.

Структура посівів і площі

Зернові та зернобобові культури традиційно займають найбільшу частку — під них відведено близько 140,9 тис. га, і більшість площ уже засіяні. За інформацією департаменту, 85% площ під пшеницею, тритикале та ячменем уже оброблені і засіяні, решту планують досіяти ярими культурами в ході весняної посівної. Технічні культури в області займуть приблизно 101,7 тис. га, серед яких під соняшник заплановано близько 75 тис. га, а озимим ріпаком засіяно близько 22,4 тис. га.

Картопля та овочі: площі й технології

Під картоплю та овочеві культури в Херсонській області відведено близько 7 тис. га, і на багатьох господарствах садіння картоплі вже стартувало. Фермери поєднують ручні та механізовані методи садіння, залежно від розміру господарства та доступності техніки; у невеликих господарствах залишаються участки з ручною висадкою, тоді як великі підприємства використовують саджалки та попередню підготовку ґрунту з урахуванням зрошення. Для захисту майбутнього врожаю агрономи надають увагу вибору сортів з урахуванням стійкості до хвороб і пристосованості до місцевих умов, а також до контролю якості посівного матеріалу й передпосадкового протруєння.

Баштанні та розсада під плівку

Херсонські баштанники планують закласти близько 2 тис. га під баштанні культури; розсада вирощується в теплицях, аби в травні її висадити у відкритий ґрунт під захисну плівку. Використання плівкових укриттів дозволяє скоротити період вегетації, підвищити відсоток приживання розсади та знизити втрати від змін погоди на стартових етапах росту. У господарствах віддають перевагу мультишаровим плівкам і агроплівкам зі світлорефлектуючими властивостями, що допомагає регулювати мікроклімат і забезпечувати захист від вітру.

1. Загальні площі за напрямками: 140,9 тис. га — зернові й зернобобові; 101,7 тис. га — технічні культури; ~7 тис. га — картопля та овочі; 75 тис. га — соняшник; 22,4 тис. га — озимий ріпак.; 2. Практики під картоплю: поєднання механізації та ручної праці, увага до передпосадкової обробки та сортооновлення; 3. Баштанні: вирощування розсади в теплицях та висадка під плівку в травні.

Безпека робіт у полі: розмінування та нові загрози

За словами керівника департаменту, станом на 2026 рік близько 90% земель у регіоні вже розміновано, що значно розширює площі, доступні для посівної. При цьому залишаються окремі ділянки у 15–20-кілометровій зоні від фронту, які планують очистити від мін протягом поточного року, щоб повернути ці поля в сільськогосподарський оборот. Нині новим викликом стали атаки ворожих дронів, що впливають на безпеку робіт і зберігання: аграрії повідомляють про прямий ризик для техніки, складів та людей під час польових операцій.

Як аграрії реагують на ризики

Деякі господарства з фінансовою можливістю інвестують у системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) для захисту техніки і персоналу під час польових робіт, а також змінюють логістику зберігання й перевезення продукції. Через загрозу ураження складів і місць зберігання зерна зросла популярність полімерних рукавів для зберігання збіжжя: їхня герметичність у разі пошкодження можна відновити швидко й відносно недорого, що зменшує ризики втрат. Аграрні підприємства також впроваджують більш гнучкі схеми зберігання — розподілені склади, тимчасові ємності та використання мобільних зерноскладів, щоб мінімізувати залежність від великих стаціонарних об'єктів.

У нинішніх умовах аграрії підвищують увагу до оперативного страхування ризиків, планування логістики з урахуванням безпечних шляхів та використання дистанційного моніторингу техніки. Департамент надає методичну підтримку щодо алгоритмів дій при загрозах, координує питання доступу до зрошення та логістики на розмінованих площах, а також сприяє інформуванню фермерів про безпечні практики під час посівної кампанії.

Технології зберігання та адаптація бізнес-процесів

У відповідь на ризики пошкодження інфраструктури господарства дедалі частіше використовують альтернативні способи зберігання: полімерні рукави, модульні силоси, мобільні сушильні комплекси та локальні ланцюги переробки. Це дозволяє не лише зменшити втрати при ударах і обстрілах, а й оптимізувати логістику реалізації врожаю в умовах мінливих маршрутів транспортування та попитових коливань. З огляду на ризики, планування посівної та збирання здійснюється з гнучкими резервами техніки, персоналу та місць зберігання, щоб швидко реагувати на зміни оперативної обстановки.

Інформація надана Департаментом розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА, що фіксує поточні площі, хід посівної кампанії та заходи з безпеки, спрямовані на забезпечення стабільного ходу аграрних робіт у регіоні у 2026 році.

Фото - agroportal.ua

Теми: Виробництво та переробка картоплі, Агрономія, Посівна

Agronews

Новини на тему

Не можете пригадати пароль?

Связаться с редакцией