Хрестоцвітий прихованохоботник загрожує озимому ріпаку
close_up

Этот сайт использует файлы cookie. Узнайте больше о целях их использования и изменении настроек cookie в вашем браузере. Используя этот сайт, вы соглашаетесь на использование файлов cookie в соответствии с текущими настройками браузера Узнайте больше о файлах cookie

Хрестоцвітий прихованохоботник загрожує озимому ріпаку

Время чтения: чуть больше 3 минут

Хрестоцвітий прихованохоботник загрожує озимому ріпаку

Источник: AGRONEWS Все новости источника

Хрестоцвітий прихованохоботник активізується у південно-східних регіонах, де температура повітря перевищує біологічний поріг для виходу з зимівлі. Агрономи повідомляють про поодинокі знахідки жуків у чашках-пастках у господарствах Миколаївщини та півдня Дніпропетровської області, що свідчить про початок активної фази шкідника у посівах озимого ріпаку. Чергове підвищення температур сприяє швидшому заселенню посівів, тому агровиробникам варто негайно посилити моніторинг і підготувати заходи захисту рослин.

Чому шкідник становить ризик для ріпаку

Хрестоцвітий прихованохоботник ушкоджує листя і пагони, що призводить до зменшення листкової маси, пригнічення росту та підвищеної сприйнятливості рослин до хвороб. За інтенсивного шкодочинення рослини можуть ламатися біля поверхні ґрунту, що особливо критично на ранніх фазах розвитку озимого ріпаку. Економічний поріг шкодочинності, який застосовують аграрні фахівці, становить 10 жуків у чашці-пастці протягом трьох днів; при перевищенні цього порогу доцільне оперативне застосування контрольних заходів.

Як і коли моніторити посіви

Моніторинг слід починати, коли середньодобова температура повітря піднімається до 4–6°С, адже за цих значень хрестоцвітий прихованохоботник починає виходити з місць зимівлі. Рекомендована частота спостережень — не рідше ніж раз на 2–3 дні в умовах швидкого потепління; у стабільніші погодні періоди — щотижня. Практичний протокол моніторингу: 1) розмістити чашки-пастки по периметру і всередині площі (мінімум 5–10 пасток на поле залежно від розміру), 2) щоденний або через день підрахунок жуків у кожній пастці протягом трьох днів, 3) візуальний огляд рослин на ознаки живлення (небагато зубців на листках, місця прокусів на стеблах). При наближенні до порогу 10 жуків у чашці за три доби слід узгодити оперативні заходи з агрономом.

Хімічний контроль: рекомендації та застереження

Одним із ефективних заходів контролю вважають застосування інсектицидів при перевищенні порогу шкодочинності. Серед препаратів, які рекомендують фахівці регіону, згадують Престо (комбінація клотіанідину 200 г/л + лямбда-цигалотрину 50 г/л), а також Октант Турбо і Бомбардир Дуо з нормами застосування 0,3–0,4 л/га. Важливо дотримуватись інструкції із застосування та регламентів безпеки: точні норми, строки очікування та сумісність із іншими захисними заходами потрібно уточнювати в етикетці препарату та у виробника.

Паралельно з хімічним захистом необхідно враховувати ризики для корисних комах і запилювачів: уникати обробок у період цвітіння культури або виконувати роботи ввечері/ранком за мінімальної активності бджіл. Для запобігання виникненню резистентності чергуйте препарати з різними маршрутами дії та не проводьте частих повторних обробок одним і тим же класом інсектицидів.

Нехімічні та агротехнічні заходи

Включення агротехнічних прийомів до програми захисту знижує тиск шкідника і потребу в повторних хімічних обробках. Рекомендовані заходи: обмеження наявності кормових рослин для шкідника (усунення самосівних хрестоцвітих бур'янів), своєчасне знищення стерні та рослинних решток у полях, дотримання сівозміни та змінування строків сівби з урахуванням регіональних ризиків. У господарствах з інтенсивним навантаженням на посіви доцільно поєднувати моніторинг із застосуванням біоконтролю або мінімізувати хімічні втручання шляхом локальних обробок.

Точне землеробство та технології моніторингу

Сучасні підходи до виявлення шкідника включають використання GPS-маркування пасток, мобільних додатків для фіксації спостережень і дронів для візуальної оцінки стану посівів у великих масивах. Інтеграція даних із метеостанцій дозволяє прогнозувати періоди масової активності шкідника на основі температурних порогів, що робить захист своєчаснішим і більш економічно виправданим. За потреби агровиробники можуть залучати консультації сервісних служб із точного землеробства для налаштування моніторингу й оперативного прийняття рішень.

У регіонах із підвищеним ризиком у південному та південно-східному поясі аграрії мають тримати під контролем показники температури та результати пасток, щоб не пропустити момент початку масової активності шкідника. Сергій Корнюшенко, менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group, підкреснює необхідність регулярного контролю й оперативного реагування, нагадуючи про економічний поріг у 10 жуків у чашці протягом трьох днів та рекомендовані інструменти захисту.

Фото - superagronom.com

Темы: Агрономія, Паразити та шкідники, Ріпак

Agronews

Новости по теме

Не можете вспомнить пароль?

Связаться с редакцией