Україна увійшла до трійки найбільших імпортерів турецьких томатів у 2026 році, що відображає зростання турецького експорту та його орієнтацію на європейський ринок. За даними FreshPlaza та власниці експортної компанії Esin Tarim Емель Есін Кескін, Туреччина утримує статус одного з провідних світових виробників томатів із загальними річними обсягами близько 14 млн т, а експорт у першому кварталі 2026 року демонструє позитивну динаміку. У звіті вказано, що виручка від експорту свіжих томатів у цей період становила $180,2 млн, а ключовими імпортерами стали Румунія, Росія і Україна, що забезпечило сталий попит на турецьку продукцію.
Скільки й куди постачають
Концентрація поставок у першому кварталі 2026 року показує пріоритети експорту: до Румунії було спрямовано 42,8 млн т продукції, до Росії — 27,3 млн т, а до України — 16,8 млн т. Така маршрутна структура постачань підкреслює важливість регіональних ланцюгів постачання та логістичних коридорів для швидкого доступу свіжої продукції на ринки. Крім свіжих томатів, Туреччина експортує переработану продукцію — сушені, заморожені, нарізані та дегідратовані томати, що розширює асортимент експортних позицій і дозволяє працювати з різними сегментами ринку.
Асортимент і попит: що саме експортують
На європейському ринку особливо популярні кластерні (насіннєві) томати, черрі та коктейльні сорти, які витісняють традиційні великоплідні культури у сегменті швидкого споживання. Також турецькі постачання включають крупноплідні сорти та «egg type» томати, що широко використовуються в тепличному господарстві і для переробки. Різноманітність варіантів — від свіжого продукту до сушених і заморожених форм — дозволяє експорту адаптуватися до сезонних коливань попиту та логістичних обмежень.
Зацікавленість українських імпортерів у черрі та коктейльних сортах пов’язана зі зміною споживчих уподобань у мережевих рітейлерів і HoReCa, де попит на готові для споживання та естетично привабливі сорти залишається високим. Імпортні партії часто спрямовуються у великі торговельні мережі та тепличні оператори, які потребують стабільної якості й розмірного стандарту продукції.
Технологічні драйвери експорту
Емель Есін Кескін відзначає, що ключовими факторами зростання експорту є підвищення якості продукції, розвиток стійкого виробництва та інвестиції в сучасні тепличні технології. У 2026 році турецькі виробники активніше впроваджують системи краплинного зрошення, клімат-контролю та автоматизації збору й сортування, що підвищує однорідність плодів і знижує втрати при транспортуванні. Такі інвестиції забезпечують більш стабільну якість експортних партій і дозволяють відповідати сертифікаційним вимогам покупців у ЄС та суміжних ринках.
Впровадження енергоефективних теплиць і відновлюваних джерел енергії також сприяє стійкості виробництва: контроль мікроклімату дозволяє отримувати врожайніші та однорідні партії томатів, які краще витримують тривалі логістичні маршрути. Одночасно турецькі компанії розширюють можливості переробки, що знижує залежність від миттєвих ринкових коливань і збільшує додану вартість продукції.
Наслідки для українського ринку
Зростання імпорту турецьких томатів у 2026 році збільшує доступність різних сортів у роздрібній мережі України — особливо черрі та кластерних томатів, які користуються попитом у споживачів. Це робить асортимент магазинів більш різноманітним, але водночас створює додаткову конкуренцію для місцевих виробників, особливо тепличних господарств, що працюють у преміум-сегменті. Імпортери й роздрібні мережі можуть використовувати імпортовану продукцію для згладжування сезонних дефіцитів та стабілізації цін у періоди пікових потреб.
Для українських тепличних господарств ситуація створює стимул до модернізації: підвищення стандартів якості, застосування клімат-контролю і точних систем поливу, а також отримання міжнародних сертифікатів якості можуть допомогти зберегти конкурентоспроможність. Паралельно розвиток переробної інфраструктури всередині країни дозволить частково компенсувати імпорт, створюючи продукцію з більшою доданою вартістю.
Практичні приклади і рекомендації
Інвестиції в технології, що вже застосовують турецькі виробники, мають пряму віддачу: автоматизація сортування знижує фракційні втрати, а клімат-контроль дозволяє підтримувати стабільний вміст сухих речовин і кольору плодів, що важливо для експорту. Крім того, сертифікація систем управління якістю (наприклад, GLOBALG.A.P.) і дотримання фітосанітарних вимог спрощують доступ до закупівельних ланцюгів великих європейських торгівельних мереж.
Українським імпортерам варто зосередитися на логістичних рішеннях, що мінімізують час від збору до полиці, та на договірних схемах із постачальниками, які гарантують постійну якість і обсяги. Оператори переробки можуть розглядати сушіння та заморожування як спосіб подовжити термін споживання та знизити залежність від сезонності.
Тренди 2026 року демонструють, що ролі якості, технологій і логістики стають вирішальними у конкурентній боротьбі за ринки збуту. Туреччина підсилює свій експортний профіль за рахунок різноманітного асортименту та модернізації тепличного виробництва, а Україна залишається важливим імпортером у цьому регіональному ланцюгу поставок
Фото - agroportal.ua
