Спред практично зник: що відбувається з цінами на пшеницю
В Україні майже зникла різниця в цінах між пшеницею старого та нового врожаю: котирування для партій з протеїном 11,5% наразі формуються в діапазоні 224–227 $/т СРТ для старого врожаю і близько 224 $/т СРТ для нового врожаю. Аналітик ASAP Agri і брокер Atria Brokers Наталія Левконюк відзначає, що попит на купівлю продукції на базисі СРТ-порт посилюється, а традиційна премія за наявний товар сьогодні практично відсутня.
Така ситуація нетипова для зернового ринку: зазвичай премія за «старе» зерно компенсує витрати на зберігання й ризики постачання, але нині ринок демонструє низький або нульовий спред, що змінює мотивацію продавців і покупців. Трейдери повідомляють про активні ідеї закупівель на портовому базисі, що утримує ціни на поточний та форвардний товар на близьких рівнях.
Фактори, що стискають спред
Серед ключових драйверів аналітики виділяють підвищену волатильність на глобальних товарних ринках і геополітичні ризики, які впливають на очікування учасників ринку. Коливання цін на нафту і нестабільність у регіонах з високою чутливістю до поставок зерна підвищують невизначеність щодо логістики та вартості транспорту, що відбивається на базисах і котируваннях.
Ще одним важливим фактором є поведінка аграріїв: за словами ринку, виробники відкладають масові форвардні продажі та очікують чіткіших сигналів про стан світової пропозиції у сезоні 2026/27. Це зменшує обсяг доступного на ринку «старого» товару або робить його ціновий вплив менш вираженим, що разом із зовнішніми ризиками вирівнює ціни на різні сегменти врожаю.
Як це впливає на експорт і логістику
Для експортерів та перевізників вирівнювання цін означає більшу орієнтацію на доступність партій і швидкість відвантаження: покупці більше орієнтуються на умови СРТ-порт і готові оплачувати за зручність доставлення. В умовах мінімального спреду ключовими факторами конкурентоспроможності стають швидкість обробки вантажів у портах і наявність місць у елеваторах.
У практичному сенсі це може підштовхнути логістичні ланцюги до оптимізації: прискорені відвантаження, попереднє планування суднових слотів та тісніші контакти між трейдерами й перевізниками. На рівні фермерських господарств відсутність премії за наявність товару змінює рішення щодо довготермінового зберігання та інвестицій у сушіння й елеваторні потужності.
Ринок також реагує на стан валютного та кредитного ринків: у ситуації вузьких цінових розривів доступ до фінансування та вартість кредиту для агровиробників набувають більшого значення при виборі між негайним продажем і зберіганням урожаю.
Ризики та можливі сценарії
Аналітики виділяють кілька сценаріїв подальшого розвитку подій: 1. Збереження вузького спреду при продовженні геополітичної невизначеності та волатильності на енергоринку; 2. Розширення спреду у випадку чіткішого сигналу про скорочення світового виробництва пшениці у сезоні 2026/27; 3. Тимчаскові локальні премії за портові партії у разі логістичних перебоїв або погіршення портової інфраструктури.
Кожен із сценаріїв має прямі наслідки для учасників ланцюга: трейдери мають підтримувати гнучкість у портфелях, виробники — ретельно оцінювати витрати на зберігання, а переробні підприємства — пристосовувати закупівельну політику під мінливі умови базису СРТ.
Практичні поради від ринку для аграріїв і трейдерів включають: 1. Перегляд стратегії форвардних договорів з урахуванням поточних котирувань; 2. Оцінку вартості зберігання й логістики проти потенційних премій; 3. Активну комунікацію з портовими операторами для гарантованих слотів відвантаження.
За підсумками поточного стану ринку, учасникам слід приділяти підвищену увагу короткостроковим сигналам і оперативному коригуванню планів на 2026 рік, оскільки головні ризики та драйвери попиту й пропозиції залишаються пов'язаними з глобальною невизначеністю та логістичними обмеженнями
Фото - latifundist.com
