Україна та Велика Британія у 2026 році провели переговори щодо розвитку державно-приватного партнерства (PPP) у морських портах і суміжній залізничній інфраструктурі з акцентом на підтримку аграрного експорту. Сторони обговорювали інструменти залучення приватних інвестицій, моделі концесій та технічні рішення, які дозволять підвищити пропускну спроможність портів та знизити логістичні витрати для агровиробників. Основна мета — пришвидшити модернізацію елеваторів, контейнерних терміналів і холодових ланцюгів, що впливають на експорт зерна, олійних та свіжої продукції. Під час зустрічі наголошували на необхідності комплексних рішень: від днопоглиблення і модернізації причалів до цифрових платформ для бронювання потужностей.
Які інфраструктурні проєкти на порядку денному
До пріоритетів віднесли модернізацію вантажно-розвантажувальних комплексів у портах Одещини та Миколаївщини, будівництво/оновлення залізничних під’їздів і створення приватних зернових хабів поруч із портами. Обговорюється три типи проєктів: модернізація існуючих елеваторів і терміналів для збільшення пропускної здатності, створення мультиформатних контейнерних майданчиків для агропротекторів і холодового зберігання, а також цифровізація логістики (єдиний цифровий «портовий вікно», системи трекінгу і оптимізації вагонопотоків). За оцінками галузевих експертів, проєкти середньої та великої масштабності можуть вимагати інвестицій у діапазоні від кількох десятків до кількох сотень мільйонів доларів залежно від потужностей і глибини модернізації.
1. Модернізація елеваторів і терміналів: підвищення продуктивності до 500–2 000 тонн на добу на об’єкт шляхом впровадження автоматизованих приймально-відвантажувальних ліній і систем сушіння.
2. Розвиток контейнерної інфраструктури: перехід на контейнеризацію зерна та продуктів із додатковими холодильними контейнерами для фруктів і овочів.
3. Залізнична інтеграція: оновлення проміжних розподільних майданчиків і збільшення кількості електрифікованих під’їзних колій для скорочення простоїв вагонів.
Як це вплине на агросектор
Потенційні вигоди для фермерів і елеваторів включають зменшення логістичних витрат, скорочення часу відвантаження та зниження втрат під час зберігання і транспортування. Експерти галузі оцінюють, що оптимізація портових ланцюгів може знизити собівартість логістики на 5–15% для великих експортерів зерна та олійних, а для виробників швидкопсувної продукції — ще більше завдяки поліпшенню холодового ланцюга. Приклади конкретних змін: впровадження систем автоматичного бронювання причалів зменшує час очікування суден, що напряму знижує витрати на фрахт; модернізовані елеватори знижують пилові втрати й ризики фітосанітарних проблем, що підвищує якість експортної партії.
Технології та стандарти, що пропонуються
Українські та британські фахівці акцентували на сучасних технологіях: автоматизовані конвеєрні лінії та крани, системи контролю вологості і температури в силосах, IoT-сенсори для моніторингу зерна, платформи для електронної документації та смарт-контрактів. У контексті холодового зберігання стоїть питання встановлення рефрижераторних потужностей у контейнерних терміналах і інтеграції їх у маршрутні ланцюги — від виробника до кінцевого європейського ринку. Також обговорюють відповідність міжнародним фітосанітарним і експортним стандартам, що підвищить конкурентоcпроможність української агропродукції на зовнішніх ринках.
Фінансування та модель PPP
Найважливіша частина переговорів стосувалася структури фінансування: концесія портових активів, спільні інвестиційні фонди і гарантії по кредитах від британських фінансових установ. Модель PPP передбачає чіткі показники повернення інвестицій і KPI для підрядників, щоб гарантувати зростання пропускної спроможності без додаткового навантаження на державні бюджети. Сторони також торкнулися питання прозорих тендерних процедур і стандартів екологічного менеджменту, що є ключовими для міжнародних інвесторів.
Учасники домовилися про розробку пілотних проєктів у найбільш навантажених портових вузлах та про підготовку техніко-економічних обґрунтувань для кожного проекту з урахуванням потреб аграрного сектору. Наступні кроки включають створення робочих груп для деталізації технічних вимог, оцінки фінансової привабливості і підготовки конкурсної документації для потенційних інвесторів
Фото - cfts.org.ua
