Київщина: понад €600 тис. вкрали через фейковий агроекспорт
close_up

This site uses cookies. Learn more about the purposes of using cookies and changing the cookie settings in your browser Using this site, you agree to use cookies in accordance with the current browser settings Learn more about cookies

Київщина: понад €600 тис. вкрали через фейковий агроекспорт

Reading time: slightly more 3 minutes

Київщина: понад €600 тис. вкрали через фейковий агроекспорт

Source: AGRONEWS All news of the source

Правоохоронні органи в Київській області припинили діяльність організованої групи, яка під виглядом експорту агропродукції заволоділа коштами іноземних покупців на суму, що перевищує €600 тис. За повідомленням прокуратури, потерпілими стали громадяни кількох європейських країн та Ізраїлю, які замовляли зерно та іншу сільгосппродукцію в інтернеті й перераховували передоплату за поставки.

Як діяла схема

Схему організатори будували на підконтрольних юридичних особах і фейкових комерційних оголошеннях: в інтернеті створювали сайти та сторінки з контактами нібито аграрних компаній і пропозиціями продукції за привабливими цінами. Для підвищення довіри вони використовували оформлені договори купівлі-продажу або постачання, виставляли прайси і надсилали комерційні пропозиції, що імітували типову зовнішньоекономічну угоду. Організатори наполягали на передоплаті — нібито для початку відвантаження або покриття транспортних витрат — і під різними приводами доводили оплату до моменту списання коштів.

Фактичне виконання договорів не планувалося: після надходження грошей на рахунки підконтрольних підприємств кошти переводили в готівку або перекидали на інші рахунки, а зв’язок із покупцями обривався. Важливу роль у схемі відігравала одна з організаторок, яка спілкувалася іноземними мовами, представлялася менеджеркою з продажу і створювала ілюзію професійного комерційного опрацювання замовлень.

1. Рекламні оголошення та фейкові сайти — перший контакт із покупцем.

2. Демонстрація прайсів і контрактів для створення довіри.

3. Вимога передоплати на рахунки підконтрольних компаній.

4. Виведення коштів у готівку або на інші рахунки, припинення зв'язку.

Наслідки для ринку та агробізнесу

Зі встановленою сумою збитків понад €600 тис. інцидент відображає два ризики для аграрного сектору: по-перше, прямі фінансові втрати іноземних покупців, по-друге, підрив довіри до українських експортерів у сегменті онлайн-комерції. Реальні експортери, що працюють прозоро, ризикують отримати ускладнення при виході на нові ринки через зростання обережності імпортерів і вимог до підтвердження надійності контрагентів.

Кейс також консолідує увагу до безпеки B2B-торгівлі: зростання електронних каналів збуту збільшує можливості як для законного експорту, так і для шахрайських схем, особливо коли комунікація відбувається виключно онлайн без перевірок і фізичної інспекції товару.

Практичні поради для учасників зовнішньої торгівлі

1. Перевірка контрагентів: перевіряйте реєстраційні дані компанії, реєстр платників ПДВ, реальні офіси та банківські реквізити; запитуйте рекомендації від інших партнерів. 2. Платіжні інструменти: за можливості використовуйте акредитиви, ескроу-платежі або банківські гарантії замість прямих передоплат на невідомі рахунки. 3. Інспекція товару: домовляйтеся про незалежну передвідвантажувальну інспекцію (SGS, Bureau Veritas або інші сертифіковані інспекційні компанії) та отримуйте фотозвіти і вантажні документи до оплати. 4. Документи та сертифікація: вимагайте фітосанітарні довідки, сертифікати походження та інші документи, що підтверджують відповідність партії товару вимогам імпортера. 5. Комунікація та KYC: ведіть усі переговори через корпоративні канали, зберігайте копії листування; впроваджуйте процедури KYC для нових контрагентів. 6. Юридичний супровід: при великих угодах залучайте юриста, що спеціалізується на зовнішній торгівлі, і визначайте механізми вирішення спорів у договорах. 7. Платформи продажу: перевіряйте механізми верифікації продавців на торгових майданчиках і вимагайте від платформ відповідальності за перевірку учасників.

Крім практичних заходів для компаній, кейс підкреслює потребу у співпраці між бізнесом, банками, платіжними платформами та правоохоронними органами для швидкого виявлення та блокування шахрайських схем у сфері агроекспорту.

Правоохоронці повідомляють, що розслідування триває і що встановлену суму збитків наразі оцінюють у понад €600 тис., а серед потерпілих фігурують громадяни Німеччини, Хорватії та Ізраїлю. У відомстві також наголошують на праві на презумпцію невинуватості осіб, поки вина не буде доведена в установленому законом порядку.

З боку ринку експерти закликають імпортерів і експортерів підвищувати фінансову та інституційну прозорість угод, а державні й галузеві організації — посилювати інформаційні кампанії та механізми верифікації бізнесу онлайн, щоб зменшити вразливість сектору до подібних схем.

Фото - agroportal.ua

Topics: Агрономія, Зовнішня торгівля, Інтернет-торгівля

Agronews

Related news

Forgot your password?

Contact the editor