Пожовтіння кінчиків у пшениці — реакція на приморозки
close_up

This site uses cookies. Learn more about the purposes of using cookies and changing the cookie settings in your browser Using this site, you agree to use cookies in accordance with the current browser settings Learn more about cookies

Пожовтіння кінчиків у пшениці — реакція на приморозки

Reading time: slightly more 2 minutes

Пожовтіння кінчиків у пшениці — реакція на приморозки

Source: AGRONEWS All news of the source

Що відбувається на полях

На посівах озимої пшениці цього року агрономи фіксують пожовтіння кінчиків листків, насамперед на тих листках, що були молодими під час ранніх приморозків у квітні. За спостереженнями фахівців, зокрема Миколи Сучека, к. с.-г. наук, це явище має фізіологічну природу й пов'язане з ушкодженням клітин молодих листків при температурах близько -4…-5°C. Візуально пошкоджені листки спочатку залишалися без явних симптомів, а при потеплінні проявився некроз у вигляді жовтих плям на кінчиках.

Чому це не обов’язково хвороба

Пошкодження, спричинені приморозками, відрізняються від симптомів більшості грибних чи бактеріальних хвороб: вони локалізовані на наймолодших листках, не поширюються швидко по всій листковій поверхні і супроводжуються нормальним відростанням нових зелених листків. Новий приріст часто має стандартну інтенсивність та забарвлення, що свідчить про відновлення рослини. Оскільки мова про фізіологічний стрес, лікувальні заходи, спрямовані винятково на хвороби, не завжди потрібні.

Коли пошкодження загрожує посівам

Найбільша ризикова ситуація виникає тоді, коли некрози залишаються «відкритими воротами» для інфекцій — волога та ушкоджена тканина полегшують проникнення патогенів. Якщо на полі одночасно спостерігаються симптоми поширених хвороб (плямистості, спороутворення, некрозні кромки, «ріст» спороніжок) або умови погоди сприяють розвитку грибів (тривала волога й помірні температури), тоді ймовірність вторинного інфікування зростає. У таких випадках втручання агронома стає обґрунтованим.

Практичні рекомендації агронома

1. Проведіть інспекцію: оцініть, який відсоток рослин має некрози, чи уражені підозрілими плямами старші листки та чи спостерігається поширення симптомів по всьому полі. 2. Якщо нові листки здорові і ураження обмежені верхівками старих листків — екстрених заходів зазвичай не потрібно, варто продовжувати моніторинг. 3. Якщо некрози великі або помітні ознаки грибних захворювань, розгляньте обробку фунгіцидами з відповідною дією, дотримуючись рекомендацій етикетки та режимів застосування. 4. Для швидшого відновлення вегетації доречно поєднувати захист із внесенням амінокислотних препаратів або біостимуляторів, які посилюють «грін-ефект» і прискорюють відростання молодих листків.

Технічні нюанси обробок

Фунгіцидну обробку слід проводити за оптимальних умов (суха листкова поверхня, помірний вітер) та в належних нормам витрат робочого розчину. Бакова суміш фунгіциду та амінокислотного препарату часто дає синергетичний ефект, але завжди потрібно перевіряти сумісність компонентів у тестовому баковому мішку перед масовим внесенням. Варто також уникати поспішних рішень і «чудо-примочок» від недобросовісних дистриб'юторів — недоказані продукти рідко дають економічно обґрунтований результат.

Оцінка ризику для врожаю

Коли захворювання не приєднуються, а новий приріст потужний, втрати врожаю зазвичай мінімальні, оскільки рослина продовжує фотосинтезувати основною листковою масою. Якщо ж пошкодження супроводжується масовим ураженням прапорцевого та інших продуктивних листків, це може знизити наповнення колоса й вплинути на врожайність. Саме тому задачa агронома — своєчасно відрізнити фізіологічний стрес від вторинної інфекції і діяти пропорційно ризику.

Контроль і моніторинг у полях

Регулярний моніторинг посівів у період відновлення вегетації дозволяє виявляти початкові ознаки інфекцій і реагувати до того, як ураження поширяться. Рекомендується фіксувати кількість і локалізацію симптомів у різних зонах поля та вести короткий журнал спостережень для порівняння динаміки. У разі сумнівів щодо природи ушкоджень має сенс відіслати зразки в лабораторію або проконсультуватися з місцевим фітосанітарним експертом.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com, на основі коментарів Миколи Сучека, к. с.-г. наук, керівника агротехнічного департаменту ProPole

Фото - superagronom.com

Topics: Агрономія, Агрохімія, Пшениця

Agronews

Related news

Forgot your password?

Contact the editor