Вартість доставки стає ключовою статтею витрат
Логістика сьогодні формує до 33% собівартості хліба, що робить витрати на доставку одним із визначальних факторів ціноутворення у хлібопекарській галузі в 2026 році. Таку оцінку надають представники індустрії, які пояснюють зростання ролі логістики необхідністю щоденних поставок у десятки торговельних точок і постійним подорожчанням пального. В умовах розірваних ланцюгів постачання і високих операційних навантажень виробники переглядають свої моделі дистрибуції та інвестують у оптимізацію маршрутів і модернізацію автопарків.
Чому частка борошна зменшилася, а логістика — зросла
За оцінками галузевих експертів, частка борошна в собівартості хліба знизилась до близько 35%, тоді як раніше вона була ключовою статтею витрат, проте зростання витрат на енергоносії та логістику змістило структуру витрат. Підвищення цін на пальне безпосередньо впливає на собівартість кінцевого продукту, особливо за умови щоденних перевезень у міському та приміському сегменті ринку. Відтак технологічні та матеріальні витрати перестають бути єдиним центром уваги — управління логістикою і енергоефективністю виходить на перший план.
Компанії тестують електротранспорт та нові логістичні моделі
Провідні виробники розглядають перехід на електрофургони європейських виробників з ціною на українському ринку близько EUR 50–75 тис., щоб знизити залежність від пального й експлуатаційні витрати. Підприємства також вивчають моделі використання китайських електрокарів із заявленим запасом ходу 350–500 км як альтернативу для регіональних доставок, особливо коли потрібні тривалі маршрути без частих дозаправок. Крім того, оптимізація маршрутів, впровадження програм управління парком та платформи для планування доставок дають швидкий ефект у зниженні витрат і підвищенні точності поставок.
- впровадження систем GPS-моніторингу та телеметрії; - оновлення автопарку з акцентом на електротранспорт; - реорганізація маршрутів і графіків поставок; - впровадження гібридних моделей доставки за участі локальних операторів.
Сервісна інфраструктура і план витрат
Перехід на електротранспорт вимагає інвестицій не лише в самі автомобілі, а й у зарядну інфраструктуру, навчання персоналу та нові сервісні рішення, які наразі недостатньо розвинені на внутрішньому ринку. Компанії наголошують, що електротранспорт — це «майбутнє, яке вже настало», але воно потребує гнучкості в управлінні та налагодження послуг з техобслуговування, мобільного ремонту та логістики зарядок. Без локальних сервісних мереж ризики простою транспорту можуть компенсувати виграш від дешевшої енергії, тому підприємства прораховують загальну вартість володіння, а не лише ціну покупки.
Кадрові виклики та роль малого бізнесу в логістиці
Дефіцит кадрів залишається однією з ключових проблем галузі: бракує водіїв, логістів та сервісних техніків, що ускладнює масштабні проєкти з оновлення технопарку. Комерційні директори вказують, що локальні малі оператори могли б частково вирішити проблему розвезення на останній милі, однак у секторі мікро-виробників сьогодні багато хто працює на межі рентабельності, а частина залишилася «романтиками-крафтовиками». Це створює простір для аутсорсингу логістики або для появи кооперативних моделей доставки між декількома пекарнями.
Економічні параметри: оцінка інвестицій і строків окупності
Початкові інвестиції в електровантажний транспорт та інфраструктуру оцінюються від EUR 50 тис. за одиницю, що для середнього хлібозаводу означає значний капіталовклад. Окупаємість залежить від інтенсивності використання, цін на електроенергію та дизпаливо, а також від зниження витрат на технічне обслуговування; за моделями компаній, при щоденних маршрутах і високому пробігу термін окупності може становити від 3 до 7 років. При цьому швидкий ефект дають програмні рішення з оптимізації маршрутів і управління парком, які можуть зменшити логістичні витрати вже у перші місяці після впровадження.
Практичні кроки для пекарень у 2026 році
Виробники радять поєднувати кілька підходів: негайне впровадження IT-інструментів для оптимізації маршрутів, тестування електромобілів на обмежених напрямках та партнерство з локальними логістичними операторами для організації останньої милі. Додаткові заходи включають аналіз структури собівартості для виявлення можливостей економії, укладання довгострокових контрактів на енергоносії та підготовку планів щодо сервісного обслуговування електротранспорту. Такий комбінований підхід дозволяє зменшити частку логістики у собівартості і підвищити стійкість бізнесу до коливань цін на пальне.
Галузеві гравці продовжують моніторити ринок та впроваджувати пілотні проєкти, що визначать масштабні інвестиції в найближчі роки, а також змусять змінити традиційні ланцюги постачання в бік більш енергоефективних і цифровізованих рішень.
Фото - storage.agravery.com
