Україна скорочує експорт ріпаку — ЄС ризикує дефіцитом
close_up

Цей сайт використовує файли cookie. Дізнайтеся більше про їх використання та змінення налаштувань cookie у вашому браузері. Використовуючи цей сайт, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie відповідно до поточних налаштувань браузера Дізнайтесь більше про файли cookie

Україна скорочує експорт ріпаку — ЄС ризикує дефіцитом

Час читання: трохи більше 3 хвилин

Україна скорочує експорт ріпаку — ЄС ризикує дефіцитом

Джерело: AGRONEWS Всі новини джерела

Зростаюча переробка в Україні змінює постачання ріпаку

Європейський ринок ріпаку стикається з новою фазою структурних змін: одночасне нарощування переробних потужностей у ЄС, зокрема в Польщі, та переорієнтація українських виробників на внутрішню переробку знижують обсяги доступної сировини для європейських заводів. Аналітики зазначають, що поточна ситуація загострює дефіцит насіння ріпаку у ЄС, який оцінюється приблизно у 5–6 млн т на рік, та змінює логіку торгівлі між країнами-експортерами і переробниками.

За словами аналітика Мирослава Марчіняка, ця трансформація має подвійний ефект: європейські переробники втрачають традиційні обсяги сировини, але одночасно отримують конкуренцію з боку імпортованої української олії з високою доданою вартістю. Така конкуренція тисне на маржі місцевих заводів і впливає на доходи фермерів, які залежать від попиту на насіння ріпаку.

Динаміка експорту та переробки — цифри поточного сезону

У поточному маркетинговому сезоні Україна значно нарощує експорт ріпакової олії порівняно з поставками незернової сировини, що відображає зміщення в експортній моделі в бік переробленої продукції. Зростання експорту олії еквівалентне суттєвим обсягам сировини, які раніше експортувалися у вигляді насіння, і в цілому зменшує доступні для ЄС поставки насіння ріпаку.

Профільні асоціації ЄС, зокрема Copa-Cogeca, вже фіксують підвищення імпорту української ріпакової олії і висловлюють занепокоєння щодо конкурентного тиску на внутрішній ринок. Представники асоціацій закликають до перегляду митних режимів, зокрема обговорюють питання збереження або скасування експортних мит, що впливають на потоки сировини та переробленої продукції.

Інвестиції в переробні потужності: приклад Польщі

Польща активно інвестує в олійноекстракційні потужності: на етапі будівництва знаходиться завод у Кентшині з проєктною потужністю 400 тис. т ріпаку на рік, а загальні переробні потужності країни оцінюються близько 4 млн т на рік. Водночас внутрішнє виробництво ріпаку Польщі становить близько 3,5 млн т, а можливості подальшого розширення посівних площ обмежені, що створює потребу або в імпорті сировини, або в конкурентній боротьбі за неї.

Аналітики припускають, що для забезпечення роботи нових потужностей країні може знадобитися ще 5–6 схожих заводів або збільшення імпорту. У довгостроковій перспективі це посилює ризик структурного дефіциту сировини в ЄС і сприяє конкуренції між європейською і українською переробленою продукцією з високою доданою вартістю.

Наслідки для фермерів і переробників

Зменшення експорту насіння ріпаку з України означає, що частина європейських переробних підприємств може опинитися під загрозою простою або зниження завантаження, що безпосередньо вплине на попит і ціну насіння на внутрішніх ринках ЄС. Для українських фермерів це створює потенціал підвищення внутрішнього попиту та цін на олійну сировину, але також вимагає інвестицій у логістику та контракти з переробними підприємствами.

Крім того, конкуренція з боку української олії на ринках ЄС може спричинити тиск на ціни переробленої продукції, що впливає на профільні бізнес-моделі європейських заводів і змушує їх шукати оптимізацію витрат або альтернативні джерела сировини.

- Паралельне нарощування переробних потужностей у Польщі збільшує внутрішню потребу в сировині.

- Переорієнтація українського експорту на олію скорочує постачання насіння до ЄС.

- Асортимент і ціни на продукцію з доданою вартістю на внутрішньому ринку ЄС зазнають тиску від імпорту.

Можливі сценарії розвитку та ключові фактори

Експерти виділяють кілька ключових факторів, що визначатимуть подальший розвиток ринку: темпи інвестицій у переробку в ЄС і Україні, динаміка посівних площ і врожайності ріпаку в обох регіонах, а також політика мит і стимулів для переробників. За сприятливих умов українські площі під ріпаком можуть збільшитися, якщо попит на біодизельну сировину і рентабельність вирощування залишатимуться високими.

Оперативні рішення на рівні торгівлі та регулювання — зміни митних ставок, квотування або підтримка переробних інвестицій — здатні пом’якшити ризики дефіциту у ЄС або, навпаки, посилити конкуренцію на європейському ринку олійної продукції

Українські та європейські учасники ринку вже адаптують стратегії: перерозподіляють логістику, підписують довгострокові контракти і переглядають інвестиційні плани для підтримки стабільних поставок сировини та переробленої продукції на регіональні ринки.

Фото - delo.ua

Теми: Зовнішня торгівля, Масложирова галузь, Ріпак

Agronews

Новини на тему

Не можете пригадати пароль?

Связаться с редакцией