Україна за результатами двомісячного періоду 2026 року отримала $4 млрд валютної виручки від експорту агропродукції, експортувавши 9,95 млн тонн товарів сільського господарства. Ці показники свідчать про збереження експортної активності агросектору під час воєнних викликів та про нарощування виручки за рахунок товарів із вищою доданою вартістю. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства оприлюднило ці дані як частину оперативної статистики торговельних потоків у 2026 році.
Тренд — більше переробки, більше валюти
«Попри складні умови війни український агросектор зберігає стабільні обсяги експорту та нарощує валютну виручку. Ми бачимо позитивну тенденцію – зростає частка продукції переробки, зокрема суттєво збільшився експорт ріпакової олії. Водночас важливим завданням залишається диверсифікація ринків збуту та розширення географії експорту», — зазначив заступник міністра Тарас Висоцький. Зростання частки переробленої продукції допомагає підвищити середню цінність відвантаженої тони та посилює валютні надходження.
Ріпак і ріпакова олія — зростаюча номенклатура
Експорт ріпакової олії у звітному періоді склав $102 млн і посів 8-ме місце в рейтингу товарів за вартістю. Цей результат відображає зміщення частини експорту з сировинних культур у бік готової продукції з доданою вартістю. Збільшення поставок олійних продуктів формує нові логістичні та сертифікаційні вимоги для виробників і переробників, але також відкриває можливості для укріплення позицій на зовнішніх ринках.
Географія збуту: ЄС домінує, Туреччина нарощує частку
Країни Європейського Союзу забезпечили близько 50% валютної виручки від експорту агропродукції, що робить ЄС ключовим покупцем української агропродукції у 2026 році. На регіон Близького Сходу та Північної Африки припадає приблизно 20% виручки, що підкреслює важливість цих ринків для продовольчих поставок. Окремо помітну частку займає Туреччина: поставки до цієї країни в грошовому вимірі склали $507 млн, що відповідає приблизно 13% від загальної структури експорту агропродукції.
Основні товарні категорії залишаються такими: кукурудза, соняшникова олія, пшениця, соя та м’ясо. Одночасно посилюється роль продуктів переробки в структурі виручки, що дає змогу частково компенсувати коливання фізичних обсягів поставок.
Ланцюги постачань і логістика
Експортні потоки 2026 року формуються під впливом доступності портів, логістичних коридорів і договорів на транспортування продукції переробки. Переробні підприємства, які мають налагоджені експортні ланцюги та сертифікацію, генерують вищу виручку на тонну продукції. Водночас для тих секторів, що покладаються на масові відвантаження зерна, критичною залишається стабільність логістики й митно-тарифних режимів у торговельних партнерів.
За оцінками аграрних фахівців, площі під сою у 2026 році можуть становити близько 600 тис. га, що вплине на баланс внутрішнього постачання сої для переробки та на обсяги експорту олійних і бобових культур. Планування посівних площ під конкретні культури у 2026 році відбувається з огляду на внутрішні переробні потужності та міжнародний попит.
Що потребує уваги для подальшого зростання
Аналітики відзначають, що для підтримки позитивної динаміки валютної виручки необхідно сприяти диверсифікації ринків збуту, інвестувати в переробні потужності та покращувати доступ до довгострокових контрактів з імпортерами. Підтримка логістики, стандартизація якості та розширення сертифікаційних можливостей переробників дозволять закріпити конкурентні позиції українських товарів на нових ринках.
Інвестиції у зберігання й внутрішню інфраструктуру також підвищать ефективність постачань і скоротять ризики втрат під час сезону збору та експорту. У сукупності ці заходи можуть допомогти агросектору зберегти або збільшити валютну виручку у наступних періодах 2026 року
Фото - agropolit.com
