За даними Держпродспоживслужби, на загущених посівах озимих зернових культур спостерігають активізацію низки фітопатогенів, що вражають листя та кореневу систему рослин. На нижньому ярусі листя найбільш помітні борошниста роса та септоріоз, одночасно фіксуються випадки кореневих гнилей у ділянках з ущільненим ґрунтом і поганим дренажем. Інтенсивність ураження в різних областях варіює, що потребує диференційованого підходу до моніторингу та заходів захисту рослин.
Обсяги ураження та регіональні особливості
У низці областей збудники збереглися на 3–12% рослин, що включає Вінницьку, Волинську, Донецьку, Івано-Франківську, Київську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську та Чернівецьку області. Такі цифри вказують на поширення інфекцій по посівах, головним чином у загущених ділянках, де мікроклімат сприяє розвитку грибних хвороб. У фізіологічно ослаблених посівах ранніх строків сівби та в перезволожених низинах локально реєструють ураження сніговою пліснявою на рівні 1–10% рослин у Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Київській, Тернопільській і Чернігівській областях.
1. У загущених масивах листковий апарат уражено борошнистою росою та септоріозом, показник ураження — 3–12% рослин у переліку областей, вказаних вище.
2. Снігова пліснява локалізована в перезволожених низинах та на ранніх посівах — 1–10% рослин у окремих осередках.
3. У посівах озимого ячменю у Львівській, Миколаївській, Одеській та Чернівецькій областях виявлено гельмінтоспоріоз, темно-буру плямистість та снігову плісняву з рівнем ураження 2–12% рослин, при цьому розвиток хвороби в окремих осередках оцінюють як низькоінтенсивний (близько 0,5% за індексом розвитку інфекції).
Ураження нижнього ярусу листя значно впливає на запас фотосинтетичної маси рослини навесні; загущені посіви з меншою циркуляцією повітря і вищою вологістю залишаються найбільш уразливими. Водночас наявність локальних осередків снігової плісняви вказує на необхідність звернути увагу на водний режим полів і своєчасність заходів щодо покращення дренажу та провітрювання рослинних масивів.
Практичні агрономічні кроки і технології моніторингу
Для оперативного виявлення вогнищ хвороб господарствам рекомендують поєднувати візуальний огляд з сучасними рішеннями точного землеробства, зокрема супутниковим моніторингом, безпілотною зйомкою та датчиками вологості ґрунту. Ці інструменти допомагають ідентифікувати загущені ділянки, де високий ризик розвитку патогенів, та спрямувати захисні заходи локально, зменшуючи витрати на фунгіциди і мінімізуючи вплив на довкілля. Важливо також використовувати інформаційні системи підтримки рішень (Decision Support Systems), які інтегрують погодні дані, агрономічні карти та порогові значення для проведення обробок.
- Контроль густоти стояння рослин: за потреби коригувати норми висіву та густоту для зниження мікроклімату, що сприяє хворобам.
- Поліпшення дренажу й агротехніки на низинних ділянках: споруди дрібного меліоративного дренажу або поліпшені поверхневі відводи зменшують ризик снігової плісняви.
- Системний підхід до захисту: пріоритет — насіннєва обробка, селекційно стійкі сорти, ротація культур і цільові фунгіцидні обробки за епідеміологічними порогами.
- Використання точкового застосування захисних засобів на основі карт враженості, отриманих з БПЛА або супутників, для скорочення хімічного навантаження.
Господарствам також радять проводити вибіркові польові обстеження на ранніх стадіях відновлення вегетації, приділяючи увагу стану кореневої системи та базових листків. Рання вегетація дає рослинам додатковий час на регенерацію пошкоджених тканин, отже систематичний моніторинг у цей період дозволяє вчасно виявити осередки та запобігти поширенню інфекції. Паралельно до захисних заходів слід документувати ефективність обробок і вести картування уражень для поліпшення стратегій на наступні сезони.
Фото - agrotimes.ua
