Механізм визначення зон ризикованого землеробства в Україні запроваджується як інструмент цільової державної підтримки агровиробників і має на меті формалізувати порядок віднесення земель до таких зон та інтеграцію цієї інформації в Державний аграрний реєстр (ДАР). Міністерство економіки координує процеси з визначення територій, перевірки документів і внесення остаточної інформації до реєстру, що дозволить оперативніше надавати підтримку фермерам на відповідних ділянках. У фокусі — дві паралельні процедури: за природно-кліматичним критерієм і за військовим (для територій ведення бойових дій).
Етапи визначення зон за природно-кліматичним критерієм
Перший крок — відбір та аналіз ґрунтових проб для визначення запасів продуктивної вологи, який виконується за зверненням агровиробника акредитованими агрохімічними лабораторіями або науковими установами, що мають відповідну акредитацію. Для озимих та яріх культур визначено окремі технологічні вікна для відбору проб і досліджень, у які входить вимір запасів вологи в метровому шарі ґрунту та оформлення лабораторного висновку. Після отримання висновку фермер отримує документ електронною поштою або безпосередньо в установі — цей висновок є ключовим додатком до заявки в ДАР.
Другий крок — подання заявки в ДАР: агровиробники, які зареєстровані в Державному аграрному реєстрі, подають комплект документів до 1 липня включно, додаючи лабораторні висновки та інші необхідні підтвердження щодо земельних ділянок. Які саме документи потрібні: копія висновку лабораторії, кадастрові номери ділянок, відомості про культури та технології вирощування; перелік документів може уточнюватися областями залежно від локальних вимог. Обласні адміністрації формують спеціальні комісії для перевірки пакетів документів і мають 10 робочих днів на первинну верифікацію; у разі неповного пакета заявка призупиняється, а заявник отримує 5 робочих днів для усунення недоліків і повторного подання.
Третій крок — формування та передача переліків: після перевірки обласні адміністрації складають перелік ділянок, які пропонуються до віднесення до зон ризикованого землеробства, і передають ці списки до Міністерства економіки не пізніше визначеного крайнього терміну. Міністерство економіки опрацьовує зведені матеріали, затверджує зони своїм наказом і вносить відповідну інформацію до ДАР, що дозволяє автоматично пов'язувати ділянки з програмами цільової підтримки. Уся процедура передбачає суворе дотримання строків перевірки та внесення даних, аби фермери могли оперативно претендувати на допомогу та користуватися відповідними державними сервісами.
Процедура для територій ведення бойових дій
Для прифронтових та інших територій, де існує ризик забруднення вибухонебезпечними предметами, передбачено окрему послідовність дій, що поєднує роботу ДСНС, Держгеокадастру та Мінекономіки. ДСНС надає дані про забруднені або потенційно забруднені ділянки, після чого Держгеокадастр має визначити конкретні земельні ділянки у межах отриманих картографічних матеріалів і передати цю інформацію до Міністерства протягом встановленого строку. На завершальному етапі Мінекономіки вносить ці ділянки до ДАР, що дає змогу офіційно віднести їх до зон ризикованого землеробства за військовим критерієм і розпочати відповідні заходи з підтримки.
ДАР уже розпочав прийом заявок від фермерів із прифронтових територій для визначення зон ризикованого землеробства за природно-кліматичним критерієм, що дає змогу оперативно врахувати особливості цих господарств у реєстрі. Водночас визначення зон за військовим критерієм планується почати в червні 2026 року, після отримання від відповідних служб узагальненої інформації щодо забрудненості й меж ділянок.
Що це означає для агровиробника: практичні кроки
Агрогосподарствам, які планують подати заявку, важливо врахувати кілька практичних моментів: по-перше, отримати лабораторний висновок від акредитованої лабораторії; по-друге, перевірити актуальність кадастрових номерів і наявність записів у ДАР; по-третє, стежити за повідомленнями обласної адміністрації щодо формування комісій і строків перевірки. Корисним чеклістом стане перелік документів: висновок лабораторії, копії правовстановлюючих документів на землю, кадастрові номера, відомості про посіви та технології, контактні дані відповідальної особи для зв'язку з ОДА.
Застосування механізму сприятиме більш прозорій і швидкій ідентифікації ділянок, яким належить цільова підтримка у зв'язку з несприятливими природно-кліматичними умовами або ризиками, пов'язаними з бойовими діями. Інтеграція даних у ДАР забезпечує можливість централізованого моніторингу та подальшої прив'язки до конкретних програм допомоги, що важливо для оперативного реагування на потреби сектору. Порядок та строки реалізації етапів визначені таким чином, щоб мінімізувати адміністративне навантаження на фермерів і пришвидшити прийняття рішень на рівні областей та центральної влади
Фото - superagronom.com
