Головний агроном Групи АГРОТРЕЙД Геннадій Малий попереджає, що подорожчання добрив у зв’язку з блокадою Ормузької протоки чинить прямий тиск на рентабельність вирощування кукурудзи в 2026 році. За його оцінкою, якщо купувати азотні добрива за поточними підвищеними цінами, економічний ефект для кукурудзи складе мінус $70 на гектарі, що зрештою знижує маржу господарств і змінює фінансові розрахунки на сезон. Така жорстка оцінка базується на співвідношенні додаткових витрат на внесення азоту та типової собівартості виробництва кукурудзи у господарствах, які залежать від імпортних азотних препаратів.
Як подорожчання добрив скорочує маржу
Підняття цін на азотні й комплексні добрива збільшує змінні витрати на гектар, що безпосередньо зменшує операційну маржу культури. Для кукурудзи, де норми внесення азоту часто формують значну частку змінних витрат, зростання вартості КАС-32 та безводного аміаку веде до пропорційного зниження чистого прибутку. Агрооператори, які не мали законтрактованих поставок або запасів, відчувають найгірший ефект: кожне збільшення ціни на тонну азоту підвищує собівартість виробництва та «з'їдає» маржу у доларах на гектар.
Що зробив АГРОТРЕЙД, щоб зменшити ризики
1. Завчасна реалізація логістики: компанія внесла безводний аміак на площі 3,5 тис. га, що становить близько 20% її посівних площ, — ці запаси вже забезпечують частину підживлень і знижують вплив поточних ринкових стрибків. 2. Контрактування КАС-32 за цінами до зростання — це дозволяє забезпечити підживлення ярими культурами, кукурудзою й соняшником по старих тарифах у ємностях, задіяних під озимі. 3. Розподіл поставок: більшість складних і азотних добрив компанія вже отримала на свої склади, що дає тимчасовий буфер проти подальших цінових коливань.
Ці кроки показують приклад: ранні закупівлі та розміщення матеріалів на власних складах — один з найпростіших способів знизити ризик рентабельності в умовах глобальних логістичних шоків.
Паливо та операційна логістика — додатковий фактор тиску
За словами агронома, постачання пального ускладнене: хоча наявні запаси покривають потреби «на скільки вистачає ємностей», їх регулярно доводиться поповнювати за зростаючими цінами. Це означає додаткові витрати на автотранспорт та машинно-тракторний парк упродовж посівної та підживлень. Зростання цін на дизель і логістичні послуги прямо підвищує операційні витрати на гектар, особливо в періоди інтенсивних агротехнічних робіт.
Чи змінюватимуть структуру посівів?
Попри тиск на маржу, у Групі АГРОТРЕЙД не планують зменшувати площі під кукурудзою на користь сої. Мотив — підвищені ризики для сої за умов недостатньої вологи та високих температур, що може знизити врожайність і не компенсувати економічних вигод від переключення культур. Рішення базується на ризик-менеджменті: навіть зі скороченням маржі на кукурудзі, агрономічні та кліматичні фактори роблять соєві посіви менш привабливими цього сезону.
Практичні кроки для зниження витрат на полі
- Моніторинг ринку і ранні контракти: забезпечити частину потреб шляхом довгострокових контрактів або ранніх покупок для «страхування» від стрибків цін. - Нормування азоту: коригувати норми внесення відповідно до потенціалу поля та прогнозованої врожайності, застосовувати поділ норм на підживлення. - Точне землеробство: використовувати картографію, змінні норми та інструменти для точного внесення, щоб уникнути перевитрат добрив. - Альтернативні продукти й технології: розглядати комплексні добрива з вищою ефективністю живлення, інгібітори нітрифікації, або комбіновані рішення, що підвищують ефективність азоту. - Логістичне резервування: збільшити обсяги власних ємностей для зберігання КАС та рідких добрив, а також планувати пунктуальні поповнення пального.
Головна ідея — балансувати між агрономічною ефективністю та економічною доцільністю, враховуючи, що кожна додаткова витрата на зовнішні фактори (доставка, паливо, курс валюти, портові ризики) прямо впливає на маржу. Компанії, які мають можливість планувати закупівлі і мають запаси, сьогодні мають відчутну перевагу над ринком.
Геннадій Малий зазначає, що більша частина добрив у їхніх ємностях вже розподілена під підживлення озимих і ярі культури, а поточне завантаження ємностей дозволяє проводити підживлення кукурудзи й соняшника по раніше законтрактованих цінах. Таким чином, для господарств, які не застраховані запасами чи контрактами, ризик зниження маржі у розмірі приблизно $70/га на кукурудзі залишається реальним фактором економічного тиску у 2026 році.
Фото - latifundist.com
