З початку 2026 року, станом на березень, для українських харчових продуктів відкрито 14 нових експортних ринків. Про це повідомив голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук в інтерв'ю українському інформаційному агентству. Відкриття відбулося в рамках активізації міждержавних переговорів та процедурні заходи проводилися відповідно до вимог імпортерів.
Географія та напрямки експорту
У службі відзначають зміну географії експорту: помітно зросла активність ринків Азії та Африки як напрямів збуту для української продовольчої продукції. Така диверсифікація дозволяє зменшити залежність від окремих регіонів і відкриває нові канали збуту для агровиробників. Паралельно тривають переговори з іншими країнами щодо гармонізації ветеринарних, фітосанітарних та сертифікаційних вимог, необхідних для подальшого розширення експорту.
Ключові експортні групи продукції
Серед пріоритетних товарних категорій, які виводяться на нові ринки, виділяються наступні позиції:
1. М'ясо птиці та продукція птахівництва;
2. Яйця та яєчні продукти;
3. Мед і продукти бджільництва;
4. Зернові культури;
5. Цукор та супутні продукти переробки.
Ці групи вже формують основну частку відвантажень на відкриті ринки, що підтверджується зростанням запитів від імпортерів і зверненнями українських експортерів щодо адаптації продукції під вимоги нових клієнтів.
Управлінські та контрольні заходи, які проводить Держслужба, включають перевірки виробничих потужностей, аудит систем контролю якості на підприємствах та координацію з лабораторіями для підтвердження відповідності продукції вимогам імпорту. Завдяки цьому процесу країни-імпортери отримують гарантії щодо безпеки і якості поставок, що є ключовим фактором при відкритті ринків.
Наявність 14 нових ринків також стимулює інвестиції в ланцюги постачання: виробники посилюють увагу до сертифікації, простежуваності вантажів та відповідності міжнародним стандартам. Фермери і переробні підприємства адаптують технологічні процеси та упаковку під вимоги імпортерів, а логістичні оператори коригують маршрути і тарифи під нові напрямки поставок.
Практичні наслідки для секторів сільського господарства вже помітні на прикладах: виробники птиці та яйця отримують розширені можливості для реалізації продукції безпосередньо великим мережам та оптовикам за кордоном; пасічники відмічають збільшення попиту на вагою сортований та сертифікований мед; зерновики і цукровики отримують нові торгові контракти, що впливає на планування посівних площ і потужностей переробки.
Держслужба продовжує координацію з міністерствами та бізнесом для подальшого відкриття нових ринків у 2026 році та надає методичну підтримку експортерам у підготовці документів і відповідності стандартам імпорту
Фото - agroportal.ua