Падіння поголів’я корів і можливість експорту в ЄС
close_up

Цей сайт використовує файли cookie. Дізнайтеся більше про їх використання та змінення налаштувань cookie у вашому браузері. Використовуючи цей сайт, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie відповідно до поточних налаштувань браузера Дізнайтесь більше про файли cookie

Падіння поголів’я корів і можливість експорту в ЄС

Час читання: трохи більше 2 хвилин

Падіння поголів’я корів і можливість експорту в ЄС

Джерело: AGRONEWS Всі новини джерела

За оперативними даними станом на початок березня 2026 року в Україні утримується близько 1,75 млн голів великої рогатої худоби, з яких приблизно 953,1 тис. — корови, свідчать офіційні статдані. У місячному вимірі загальне поголів’я показує незначне зростання, тоді як чисельність корів демонструє невелике скорочення, що відображає поточну динаміку ринку молока. Сектор переживає протилежні тренди: промислові господарства зберігають стабільність і нарощують продуктивність, а домогосподарства фіксують помітне скорочення поголів’я та активності.

Що тисне на молочне виробництво

Основними факторами тиску на виробників у 2026 році залишаються падіння цін на молоко-сировину на внутрішньому ринку та зростання операційних витрат. Фермери відзначають подорожчання енергоресурсів, пального та добрив, що збільшує собівартість виробництва й знижує маржинальність. Одночасно високі світові ціни на яловичину створюють додаткові стимули для реалізації частини поголів’я на забій, що стискає пропозицію молока у короткі періоди.

Структура поголів’я: промисловий сектор та домогосподарства

Приблизно 54% ВРХ зосереджено в промисловому секторі, де середні технологічні господарства зосереджені на підвищенні продуктивності та стандартизації продукції. Чисельність ВРХ у промислових підприємствах становить близько 950,5 тис. голів, і ці господарства в цілому демонструють стабільність постачання молока та більшу готовність інвестувати в сучасне обладнання. У присадибному секторі активність помітно знизилася, інфраструктура багатьох господарств застаріла, а доступ до кредитів і інвестицій лишається обмеженим, що посилює ризик подальшого скорочення малих утримань.

Хто виходить із ринку і чому

Малі та середні виробники опиняються під найбільшим фінансовим тиском через низькі ціни на молоко та високі змінні витрати, а також обмежений доступ до держпідтримки та кредитування. Окремі господарства в регіонах із підвищеними воєнними ризиками стикаються з проблемами логістики та безпеки, що ускладнює планування і сприяє відмові від інвестицій. Водночас у більш безпечних регіонах спостерігається рух у бік модернізації: частина молочних ферм інвестує в доїльне обладнання, СОДК (системи охолодження молока) і генетичне покращення стада для підвищення продуктивності.

Міжнародний контекст і можливості для експорту

Аналітики прогнозують середньострокове дефіцитне становище із якісним молоком у ЄС у період 2028–2030 років, що може посилити імпортний попит і підштовхнути закупівельні ціни. Для українських виробників це створює потенційну експортну нішу за умови готовності відповідати європейським стандартам якості, безпеки харчових продуктів та логістики. Ключовими бар’єрами на шляху до експорту залишаються стандарти молоконагляду, вимоги до температурного ланцюга, маркування і фітосанітарно-ветеринарні сертифікації, які потребують системного підходу та інвестицій.

- Інфраструктурні вимоги: сучасні молокоприймальні пункти й охолоджувальні потужності.

- Сертифікація: відповідність HACCP та іншим стандартам якості.

- Логістика: надійні холодні ланцюги для експорту на далекі ринки.

Яка підтримка потрібна галузі

Галузеві експерти та професійні асоціації вказують на необхідність цілеспрямованої державної підтримки для стабілізації та розвитку молочного сектора в 2026 році. Серед пропозицій — одноразова допомога виробникам, спрямована на зниження навантаження на особисті підсобні господарства, а також розширення програм доступного фінансування для модернізації фермерських комплексів. Додатково обговорюють механізми часткової компенсації витрат на енергоносії, програми грантів для оновлення обладнання на молокоприймальних пунктах і стимули для формування договорів прямого постачання між фермерами і переробниками.

У короткостроковій перспективі стабілізація цін на молоко-сировину та цільові інвестиції у промислові молочні господарства можуть підвищити експортний потенціал України. Якщо ринок стабілізується і реалізуються заходи підтримки, вітчизняні виробники матимуть шанси скористатися підвищеним попитом у ЄС на якісне молоко у 2028–2030 роках, за умови дотримання стандартів якості та побудови конкурентоспроможної логістики.

Фото - storage.agravery.com

Теми: Молоко, Держпідтримка, Молочне тваринництво

Agronews

Новини на тему

Не можете пригадати пароль?

Связаться с редакцией