У межах Саміту Міжнародного транспортного форуму в Лейпцигу представники України та Азербайджану погодили переходити на електронні дозволи для вантажних перевезень, зокрема для аграрної продукції. Рішення має на меті оптимізувати транзитні коридори, скоротити час оформлення на кордоні та зменшити витрати логістики для експортерів зерна, олійних та свіжої продукції. Обмін досвідом і технічна координація передбачають поетапну інтеграцію національних систем управління дозволами та сумісних електронних сервісів.
Які завдання вирішують електронні дозволи
Електронні дозволи дозволяють замінити паперові накладні та багаторазові ксерокопії документів цифровими кодами, QR-квитками та електронним підписом, що знімає вузькі місця на пунктах пропуску і в портах. Для агросектору це означає швидший вивіз врожаю після збору, зменшення простоїв вантажівок та поліпшену координацію з елеваторами і перевантажувальними комплексами. Учасники переговорів відзначали, що головне — забезпечити взаємодію електронних дозволів із фітосанітарними сертифікатами, митними деклараціями та системами відстеження температури в охолоджених фурах.
Очікувані ефекти для агробізнесу
Згідно з оцінками учасників перемовин і галузевих експертів, перехід на електронні дозволи може скоротити час оформлення транзиту на кордоні приблизно на 40–60% і знизити операційні витрати перевізників на 10–25%. Для великого зернотрейдера це означає можливість збільшити кількість рейсів у місяць на 20–35%, а для експортерів овочів та фруктів — зменшити ризик псування вантажів за рахунок швидшого проходження пунктів пропуску і точного планування часу в дорозі. Приклад: логістична компанія, що обслуговує поставки соняшникової олії до портів, зможе скоротити час простою біля елеваторів і в порту, що безпосередньо знижує складські витрати й тривалість обороту коштів.
1. Пріоритетні сектори: зернові та олійні, свіжі овочі і фрукти, насіння та садивний матеріал.
2. Очікувані зниження витрат: 10–25% на один рейс завдяки меншому часу очікування і спрощенню процедур.
3. Зростання пропускної спроможності: до 35% більше рейсів на тих же автопарках у місяць.
Технічні рішення і сумісність систем
Технічна модель передбачає інтеграцію національних реєстрів дозволів із відкритими API, використання електронних підписів і шифрування даних, а також підтримку міжнародних стандартів для обміну транспортними та митними даними. Системи повинні взаємодіяти з платформами електронного CMR, фітосанітарними реєстрами та сервісами моніторингу GPS/телематики для верифікації маршруту й температурного режиму вантажів. Ефективна цифрова інтеграція також потребує узгоджених правил доступу до даних, чіткої політики з кібербезпеки та процедур обміну інформацією між митними та фітосанітарними органами обох країн.
Практичні кроки впровадження
Пілотні ділянки й коридори визначатимуться за критеріями обсягів перевезень і значенням для експорту агропродукції, зокрема маршрути до портів і транзитні шляхи до ключових ринків. Впровадження передбачає такі кроки: розробка технічної специфікації, тестування обміну даними на пілотних маршрутах, навчання операторів і перевізників, та поступове масштабування. Для учасників ринку важливі додаткові сервіси — онлайн-інформування про черги, можливість бронювання часових слотів для розвантаження та автоматичне формування повного пакета документів для митниці і фітослужб.
- Пілотні маршрути будуть пристосовані під перевезення зернових і охолоджених продуктів.
- Системи дозволять бронювати часові слоти у портах і елеваторах, що зменшить черги і втрати часу.
Синхронізація з національними проектами цифровізації логістики також відкриває можливість підключення малих і середніх фермерів через агрегацію вантажів від місцевих пунктів приймання.
Ризики та вимоги сектору
Головні виклики — технічна сумісність, рівень цифрової грамотності перевізників і фермерів, а також питання конфіденційності й захисту комерційних даних. Для забезпечення ефективної роботи потрібні інвестиції в інфраструктуру зв'язку на прикордонних ділянках та підключення до систем обліку в портах і на елеваторах. Також важлива нормативна частина: узгодження процедур обміну електронними документами між митними та фітосанітарними органами, а також створення механізмів розв'язання спорів у цифровому просторі.
На рівні аграрних операторів критично потрібно підготувати персонал для роботи з новими цифровими сервісами та забезпечити доступність мобільних додатків і веб-інтерфейсів для бронювання і обміну документами. Питання страхування і відповідальності за електронні документи також вимагають чітких правил.
Наступний етап — технічна інтеграція систем, запуск пілотів на ключових коридорах та підключення ланцюгів постачання зерна і охолоджуваної продукції для перевірки ефективності під реальними операціями.
Фото - traktorist.ua
