Російський уряд оголосив про істотне підвищення експортного мита на пшеницю: ставка зростає до 516,5 рублів за тонну, тоді як попередній рівень становив 135,4 руб/т. Збільшення експортного збору відповідає стратегічним рішенням щодо регулювання потоку зерна на зовнішні ринки та формування внутрішньої пропозиції. Паралельно ставки на ячмінь і кукурудзу залишаються на нульовому рівні, що зберігає їхню митну привабливість для експорту. Оголошення набирає чинності з 25 березня 2026 року та стосується комерційних поставок пшениці з російських портів і транзитних маршрутів.
Обсяг підвищення в цифрах
Підвищення мита з 135,4 до 516,5 руб/т означає приріст на 281,1 руб/т або близько +207,6% від попередньої ставки, що еквівалентно майже чотириразовому збільшенню. Для експортерів це підвищення означає додаткові витрати на відвантаження кожної тонни пшениці в розмірі 516,5 рублів, що безпосередньо впливає на розрахункову ціну поставки на зовнішній ринок. Одночасне збереження нульових ставок на ячмінь і кукурудзу змінює відносну експортну привабливість культур і може вплинути на структуру поставок регіону. Таке співвідношення мит створює конкретні фінансові стимули для експортерів і трейдерів при виборі культури для відвантаження.
Як були розраховані ставки
Мита розраховані виходячи з індикативних експортних цін на зернові: для пшениці індикативна ціна встановлена на рівні $231,5 за тонну, для ячменю — $208 за тонну, для кукурудзи — $219,8 за тонну. Ці індикативні значення використовуються як базис для формули розрахунку ставок, що дозволяє відобразити зміну світових цін у митній політиці. Урядовий підхід передбачає кореляцію між міжнародними котируваннями і внутрішніми митними механізмами з метою балансування доходів бюджету та контролю за експортом. Відповідність ставок індикативним цінам дає трейдерам і аналітикам прозору основу для розрахунку маржі експорту.
1. Ставка на пшеницю: 516,5 руб/т (попередня 135,4 руб/т). 2. Індикативна ціна пшениці: $231,5/т. 3. Ставки на ячмінь і кукурудзу: 0 руб/т; індикативні ціни — $208/т та $219,8/т відповідно.
Негайні наслідки для ринку зерна
Підвищення мита створює прямий тиск на експортні ціни — частина додаткового податкового навантаження може бути покладена на кінцевого покупця за кордоном або поглинута у вигляді зниження експортного попиту. Зростання витрат на тонну експорту зменшує конкурентоспроможність постачальників порівняно з країнами, де митні бар'єри нижчі або відсутні. Для внутрішнього ринку це може означати часткове перенаправлення обсягів із експорту на внутрішні переробні потужності і трейдинг, що потенційно підтримує внутрішні ціни на пшеницю. Одночасне нульове мито на ячмінь і кукурудзу робить їх більш привабливими для експорту, що може змінити експортний портфель компаній.
Практичні наслідки для експортерів і логістики
Експортери при розрахунку контрактів на ф’ючерси та форварди повинні врахувати підвищене мито у формуванні кінцевої ціни поставки і маржі. Перевалка через порти, логістичні витрати та митні платежі у підсумку впливають на рішення про вибір ринків збуту: ринки з вищими цінами можуть залишатися доступними, тоді як низькомаржинальні напрямки виявляться менш привабливими. Крім того, трейдери можуть шукати схеми оптимізації поставок через альтернативні портові вузли та маршрути транзиту, що може змінити вантажні потоки на регіональному рівні. Збільшення митного навантаження також підвищує потребу у фінансовому хеджуванні ризиків, пов'язаних зі строками поставок і валютними коливаннями.
Заявлені ставки і індикативні ціни оприлюднені як орієнтир для ринку, і їхня дія розпочинається з 25 березня 2026 року; вони будуть впливати на розрахунки експорту, митні платежі і торговельні рішення учасників зернового ринку.
Фото - www.apk-inform.com
