Бюро економічної безпеки (БЕБ) повідомило про попередження незаконного експорту 28 тисяч тонн кукурудзи з Одеської області загальною вартістю близько 202 млн грн, призначеної для поставки до Малайзії. За даними відомства, правоохоронці виявили комплексну схему мінімізації податків і фіктивного оформлення виробництва зерна через підконтрольні компанії. Після втручання детективів експортні митні декларації були анульовані, проте досудове розслідування триває й фігурантів справи встановлюють.
Механізм схем і ключові цифри
За інформацією БЕБ, зловмисники імітували вирощування кукурудзи на підконтрольних господарствах, тоді як фізично зерно скуповували у реальних аграріїв за готівку без нарахування ПДВ. Для легалізації обігу продукції на розрахункові рахунки «учасників ланцюга» перераховувалися кошти в обсязі близько 14% від вартості партії, що дозволяло формувати податкові накладні та заявляти бюджетне відшкодування ПДВ. Експорт великої партії — 28 000 тонн — планувався через Одеський морський порт і був призначений для покупця в Малайзії.
Як впливала схема на ринок та фермерів?
Такі операції створюють тиск на чесних гравців ринку: агровиробники, що продають зерно легально, конкурують з постачаннями, оформленими через фіктивні ланцюги. Система «готівкових скуповувань» призводить до непрозорості походження партій, ускладнює фіскальний контроль та може знижувати надходження до держбюджету. Окрім податкових втрат, ринок зазнає репутаційних ризиків — іноземні партнери очікують прозорості походження зерна та відповідності митним і фітосанітарним вимогам.
Процедурні дії та оперативні результати
Після виявлення аномалій в документах і ланцюгах постачання детективи БЕБ відреагували на ризики, що виникли під час підготовки експортної відвантажувальної операції. Експортер скасував митні декларації на партію кукурудзи, що унеможливило відправлення вантажу з порту. Досудове розслідування триває, БЕБ намагається встановити всіх учасників схеми та джерела походження зерна, а також перевірити можливі зв’язки з іншими ланцюгами торгівлі.
У розслідуванні використовуються звичні слідчі та аналітичні процедури: перевірка первинних документів, аналіз руху коштів по рахунках, зіставлення фактичних обсягів вирощування та закупівель, а також контроль митних операцій. Усе це необхідно для встановлення повної картини: де саме відбувалася фальсифікація обсягу виробництва, які підприємства виступали «прикриттям», і кому насправді поставлялося зерно.
Технології і заходи, що знижують ризики таких схем
Ефективна протидія подібним схемам на зерновому ринку вимагає посилення прозорості ланцюгів постачання та впровадження цифрових інструментів від ферми до порту. Корисними є такі рішення: електронні накладні і рахунки, інтеграція даних зі складських обліків і вагою на автомобільних/залізничних вагах, GPS‑трекінг фур, супутниковий моніторинг посівних площ і перевірка фактичних площ з офіційними площами, а також автоматизований контроль відповідності обсягів для відшкодування ПДВ.
Водночас цифровізація не знімає необхідності оперативних рейдів та аналітичної роботи правоохоронних органів: комбінований підхід — IT‑контроль плюс класичне слідство — дає найкращий ефект у виявленні схем мінімізації податків і контрабанди.
Наслідки для логістики: портові ризики і контроль експортних декларацій
Одеський порт як ключова логістична ланка для зернових операцій опиняється в епіцентрі ризиків, коли через нього планують вивезення товару з фальшивими або неповними документами. Посилення контролю на етапі митного оформлення, автоматична перевірка відповідності документів і фізичних вантажів, а також тісніша координація між портовими операторами і правоохоронними органами підвищують шанс блокування сумнівних партій ще до їхнього відправлення.
З боку агропромислового сектору, надійні закупівельні практики, робота з легальними трейдерами та впровадження електронних засобів підтвердження походження продукції допомагають знижувати ризики втягування чистих господарств у тіньові схеми. Наразі розслідування триває, і БЕБ продовжує перевірку ланцюга постачання та фігурантів справи.
Фото - media.interfax.com.ua
