Обсяги автомобільних перевезень соняшникового насіння в Україні помітно зменшилися, одночасно в структурі відправлень збільшилася частка ячменю. За даними операторів логістики, лідером за обсягами автоперевезень зернових залишаються маршрути у напрямку портів Одещини, при цьому склад вантажів суттєво варіює за регіонами відправлення.
Маршрути та товарна структура
Найбільші обсяги автомобільного зерна фіксуються на напрямках із Житомирської, Миколаївської, Полтавської та Київської областей у бік Одещини, при цьому кукурудза становить близько 50% від загального обсягу вантажних відправлень. Частка пшениці у структурі перевезень сягає приблизно 33%, ячменю — 12%, а соняшнику — лише 5%, що відображає зниження попиту на автодоставку олійної культури порівняно з іншими зерновими. Окремі внутрішні ланцюги активізувалися: перевезення з Тернопільської області в напрямку Івано-Франківської наростилися, також спостерігається інтенсивний потік зерна з Запорізької у Вінницьку область.
Серед конкретних прикладів, оператори вантажних перевезень зазначають збільшення транзитних відправлень кукурудзи з центральних областей до портових перевалочних пунктів Одещини, а також перерозподіл частини пшениці у бік регіональних елеваторів через зміну попиту серед експортних і внутрішніх покупців.
Тарифні коридори: скільки коштує тонна з різних областей
Ставки на транспортування зерна автомобілем суттєво відрізняються за регіонами відправлення і коливаються в широкому діапазоні, залежно від відстані, завантаженості напрямку та логістичних обмежень. З Житомирської, Запорізької та Полтавської областей тарифи становили орієнтовно 1450–1800 грн/т з ПДВ, що відображає попит на довгі транзитні рейси до портових або регіональних перевалочних пунктів. З Київської області середній рівень ставок знаходився в діапазоні 1300–1400 грн/т з ПДВ, тоді як з Миколаївської області спостерігалися нижчі показники — близько 700–750 грн/т з ПДВ, через велику конкуренцію транспортних пропозицій у припортових районах.
Тернопільська область демонструвала найбільш низькі середні ставки серед наведених прикладів — приблизно 550–650 грн/т з ПДВ, що пояснюється короткими маршрутами всередині західного коридору та специфікою попиту на місцевому ринку. Оператори підкреслюють, що наведені коридори є орієнтиром і можуть оперативно змінюватися залежно від навантаження доріг, наявності зернотранспортних засобів та сезонних факторів.
Фактори, що впливають на зміну структури перевезень
Економічні та логістичні чинники пояснюють падіння частки соняшнику в автоперевезеннях: частина олійної культури дедалі більше йде на переробні підприємства в районах вирощування або передається на довші залізничні маршрути для експорту, що робить автомобільні перевезення менш привабливими. Збільшення частки ячменю корелює зі зростанням попиту на комбікормову сировину у внутрішньому секторі тваринництва, а також із необхідністю швидкої доставки до переробників і елеваторів, що підтримує попит на автотранспорт.
Інші впливові фактори включають мобільність автопарку (наявність зерновозів у регіоні), стан доріг та витрати на паливо, а також оперативні потреби трейдерів і фермерів у розподілі продукції між експортними і внутрішніми каналами постачання. Логістичні оператори додають, що сезонні коливання врожаїв і зміни в експортних маршрутах також формують короткотермінові коригування тарифів і структури вантажів.
Наслідки для аграріїв та логістичних компаній
Фермери, які планують продаж та відвантаження олійних культур, повинні враховувати зниження привабливості автоперевезень для соняшнику і розглядати альтернативні варіанти — прямі контракти з місцевими переробниками або групові відправки залізницею для довготривалого зберігання чи експорту. Логістичні компанії, у свою чергу, коригують комерційні пропозиції і розподіл автопарку відповідно до попиту: у регіонах із високими ставками (Житомирська, Запорізька, Полтавська) зростає конкуренція за машино-три, тоді як у западних і припортових областях оператори прагнуть оптимізувати завантаження і скорочувати порожні пробіги.
Оперативні дані від «Укрвантаж АГРО», що фіксують зміни у маршрутах та товарній структурі, використовуються ринковими гравцями для планування відправлень і перегляду тарифних пропозицій, з урахуванням поточних логістичних обмежень та коливань попиту на окремі культури.
Фото - latifundist.com
