Ігор Гриник призначений президентом Національної академії аграрних наук України і оголошує пріоритети оновлення науково-практичної роботи академії. Нове керівництво наголошує на прискореному впровадженні наукових розробок у виробництво, підвищенні ефективності селекційних програм та цифровізації науково-дослідної інфраструктури.
Профіль і науковий бекграунд
Гриник є академіком НААН та має тривалий досвід у сфері рослинництва і садівництва, зокрема в селекції та впровадженні сортів. У науковому доробку — понад 100 наукових праць і кілька монографій, а також авторство трьох сортів вівса: Нептун, Зірковий і Парламентський, які адаптовані до українських умов вирощування. Такий досвід став основою для орієнтації роботи академії на практичні результати і комерціалізацію наукових напрацювань.
Фокус на впровадженні: від тестування до комерціалізації
Одним із головних завдань на наступний період є системне масштабування тестованих технологій — від демонстраційних майданчиків до широкого впровадження у господарствах. Академія планує посилити моделі супроводу агропроєктів: тестування технологій у реальних умовах, підготовка методичних матеріалів для виробників та інформаційний супровід. Передбачається активна співпраця з агровиробниками, селекційними підприємствами та сертифікованими насіннєвими господарствами для прискорення обігу нових сортів на ринку.
Селекція та насінництво: практичні кроки
Селекційні програми отримають пріоритетну підтримку з метою оновлення сортименту та посилення генетичного потенціалу культур, зокрема зернових і технічних культур. Академія концентруватиме увагу на швидшому виведенні сортів у насінництво, оптимізації процедур державної реєстрації та розширенні мережі базових посівних майданчиків. Для підвищення доступності нових генотипів планується розвивати партнерську модель з приватними насіннєвими компаніями та регіональними кооперативами.
Цифрові технології і точне землеробство
Упродовж поточного циклу робіт НААН планує активізувати інтеграцію цифрових технологій: супутниковий моніторинг посівів, безпілотні обліки, картографування ґрунтового стану та впровадження систем варіативного внесення. Ці інструменти використовуватимуться як у дослідних, так і в демонстраційних проєктах, щоб прискорити адаптацію підхідів точного землеробства в господарствах різного масштабу. Паралельно передбачено навчальні програми для агропідприємств та фахівців із застосування ПЗ і аналітики даних у виробництві.
Садівництво, овочівництво та захист рослин
Інститут садівництва та дослідницькі підрозділи академії розширюватимуть роботу з адаптації сортів та технологій вирощування під змінені кліматичні умови. Це включатиме вдосконалення заходів з інтегрованого захисту рослин (IPM), оптимізацію систем зрошення і застосування мікродобрив. У секторі овочівництва акцент робитиметься на інтенсифікації вирощування в захищеному ґрунті та на підвищенні рентабельності дрібних і середніх господарств через кооперацію і технологічний супровід.
Навчання, консультації та розширення сервісів
У рамках оновленої стратегії передбачено масштабування консультаційних сервісів академії: виїзні семінари, онлайн-курси для аграріїв, а також створення мережі регіональних центрів підтримки з доступом до результатів наукових випробувань. Служби супроводу орієнтуватимуться на практичні тренінги з впровадження сортів, агротехнологій та цифрових інструментів. Такі сервіси повинні зробити наукові розробки доступнішими для господарств різного профілю.
Міжнародна співпраця і фінансування інновацій
Академія планує розширити міжнародні контакти для залучення інвестицій у прикладні проєкти та створення платформ для обміну генетичним матеріалом і технологіями. Серед пріоритетів — участь у грантових програмах, проєктах трансферу технологій та спільних дослідженнях з іноземними партнерами. Паралельно обговорюються моделі співфінансування комерційних досліджень із приватним сектором для прискореної комерціалізації результатів науки.
Очікувані результати та індикатори роботи
У програмі нової адміністрації наголошено на вимірних показниках: збільшення кількості впроваджених розробок, розширення мережі демонстраційних майданчиків та нарощування кількості виробничих проєктів із науковим супроводом. Планується посилити зв'язок між науковими підрозділами та виробництвом шляхом створення механізмів комерційного супроводу і підвищення прозорості реєстрації та тиражування сортів. Пріоритети включають також підвищення доступності наукових знань для агровиробників через електронні каталоги та відкриті бази даних результатів випробувань.
Фото - superagronom.com
