У Гані запустили виробництво макаронних виробів на основі українського борошна в межах проєкту міжнародного агропродовольчого хабу, який реалізується за підтримки України та Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP). Ініціатива передбачає налагодження переробки та зберігання в регіоні, щоб пришвидшити доставку продовольчої допомоги та водночас створити додану вартість на місці. Роботи з реконструкції складських та виробничих приміщень уже тривають, а місцева лінія з виробництва пасти вже випускає перші партії продукції з українського борошна. За словами міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева, цей підхід поєднує економічну підтримку українських агровиробників із підвищенням продовольчої стійкості країн-партнерів.
Навіщо переробляти в регіоні
Переробка українського зерна й борошна безпосередньо в Африці скорочує логістичні ланцюги: компенсуються витрати на довгі перевезення готової продукції, зменшується час поставки та знижується ризик псування в транзиті. Локальне виробництво макаронів також створює робочі місця у виробничому та логістичному секторах, що важливо для підвищення економічної стійкості регіону. Крім того, вироблені на місці продукти легше адаптувати під місцеві смаки та потреби споживчого ринку, що підвищує ефективність продовольчих наборів для швидкого реагування.
Модель агрохабу: компоненти та функції
Перший регіональний агрохаб у Гані поєднує склади для зберігання зерна і борошна, виробничі лінії для переробки (зокрема для макаронів), пакувальні потужності та логістичний хаб для дистрибуції. Готові продовольчі набори будуть формуватися з поєднання української сировини та місцевих продуктів, що дає змогу оперативно реагувати на кризи й знижувати залежність від довгих ланцюгів постачання. Участь WFP у проєкті забезпечує доступ до міжнародних стандартів постачання та планування розподілу, тоді як українські постачальники забезпечують стабільні обсяги борошна й технологічну підтримку.
Практичні кроки та результати
На місці вже відновлюють інфраструктуру: ремонт складських приміщень, встановлення сучасного обладнання для переробки та пакування, а також запуск місцевих ліній із виробництва макаронів. Перші партії продукції підтверджують можливість інтеграції української сировини в місцеві виробничі цикли без значного зростання часу відвантаження до кінцевого споживача. Така модель також обмежує потребу в експорті готової харчової продукції через довгі ланцюги, що знижує транспортні витрати та вуглецевий слід логістики.
Залучення місцевих фермерів і підприємств до процесу переробки сприяє формуванню багатосторонніх ланцюгів постачання: від постачання додаткових інгредієнтів до пакувальних матеріалів і сервісного обслуговування обладнання. Це створює мультиплікативний ефект для місцевої економіки, оскільки частина доданої вартості залишається у країні переробки, а не експортується разом із готовою продукцією.
Якість, стандарти та логістика
Проєкт передбачає впровадження контролю якості на всіх етапах: від прийому української сировини до кінцевого пакування макаронних виробів, що забезпечує відповідність продукції вимогам гуманітарних програм і місцевого споживчого ринку. Розміщення переробних потужностей у регіоні спрощує процес сертифікації й адаптації продуктів до місцевих нормативів та споживчих очікувань. Водночас наявність регіонального складу дозволяє формувати партії продукції для швидкого розгортання у разі продовольчої кризи без потреби у тривалих міжнародних перевезеннях.
Переваги для українського агросектору включають стабільний збут борошна та розширення ринків збуту сировини, що підтримує внутрішню переробну галузь і фермерів через збереження попиту на зерно. Для країн-партнерів модель означає зростання локальних виробничих потужностей, зменшення вразливості до переривань глобальних ланцюгів постачання та швидше реагування на гуманітарні виклики.
WFP і плани масштабування
За заявою української сторони, цей хаб є першою практичною реалізацією моделі, яку планують масштабувати в інших регіонах, зокрема у Демократичній Республіці Конго та Об’єднаних Арабських Еміратах. Масштабування передбачає адаптацію під регіональні потреби, відновлення або будівництво переробних і складських потужностей та налагодження логістичних коридорів. Такий підхід має на меті поєднати підтримку українських виробників із підвищенням продовольчої безпеки країн Глобального Півдня, водночас створивши систему оперативного реагування на продовольчі кризи.
Контакти та подальші кроки на місцях включають завершення реконструкції, тестові виробничі серії та поступове нарощування обсягів виробництва, яке відстежуватиметься для оцінки ефективності моделі й можливого розширення. У подальшому планується налагоджувати координацію між українськими постачальниками, місцевими підприємствами та гуманітарними операторами для оптимізації логістики й забезпечення сталого постачання продовольчих наборів.
Фото - latifundist.com
