За оцінками фахівців, унаслідок морозів цієї зими та весняних заморозків 2026 року під ризиком опинилися до 1 млн гектарів посівів озимих культур, передусім озимої пшениці та озимого ріпаку. Таку попередню оцінку навів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук у коментарі щодо поточної ситуації в країні. Мова йде про часткові пошкодження рослин і недоотримання врожаю з гектара, а не про тотальну загибель усіх посівів на зазначених площах.
Географія ушкоджень: центрально-східні області і критичні осередки
Найбільше проблем спостерігається в центрально-східних регіонах України, де аграрії фіксують найбільший відсоток пошкоджених посівів. Окремо виділяють Кіровоградську область, де під час пікових морозів не було стійкого снігового покриву, і в деяких господарствах втрати озимини перевищують 40%. Загальна оцінка до 1 млн га включає як значні локальні втрати, так і площі з частковими ушкодженнями, які ще можна частково відновити пересівом або заміною культур.
Механізми шкоди: мороз, відсутність снігу та льодова кірка
Основними факторами пошкоджень стали низькі температури в поєднанні з відсутністю або тонким шаром снігу, що зменшувало теплоізоляцію ґрунту та рослин. Додатково опади у вигляді мокрого снігу та дощів сприяли утворенню льодової кірки на рослинах, що ускладнювало газообмін і прискорювало загибель тканин. Така комбінація факторів особливо критична для ріпаку та пшениці на етапах, коли рослини не мали достатньої морозостійкості або перебували в стані весняного відновлення.
Пересів як інструмент зниження втрат
Багато господарств уже перейшли до активного пересіву пошкоджених площ або готують їх під ярі культури, щоб компенсувати майбутні втрати врожаю. Пересіви частково відновлюють виробничу площу і дають змогу зберегти рентабельність за рахунок вирощування більш маржинальних ярих культур. У залежності від масштабу пошкоджень і технологічних можливостей фермерів рішення про пересів приймають індивідуально: для одних це кілька гектарів, для інших — сотні.
- За попередніми розрахунками, умовні витрати посівної кампанії в 2026 році становлять орієнтовно 25–40 тис. грн за гектар залежно від культури та технології.
- Середнє значення пересіву одного гектара експерти оцінюють у приблизно 30–35 тис. грн, але в кожному випадку потрібні індивідуальні розрахунки.
Зміна структури посівів: ставка на ярі олійні культури
Щоб зберегти прибутковість, агровиробники змінюють структуру посівів і збільшують площі під яровими, зокрема олійними культурами. Аналіз ринку показує підвищений інтерес до соняшнику та сої як культур з вищою маржинальністю порівняно з частиною озимих. Така корекція сівозміни дозволяє не лише компенсувати втрати площі, а й оптимізувати доходи з урахуванням високих витрат на пальне та мінеральні добрива у 2026 році.
Технологічні та агрономічні заходи для мінімізації ризиків
Серед заходів, які застосовують аграрії для зменшення впливу морозів, — ранній моніторинг стану посівів, оперативне прийняття рішень щодо пересіву, використання стійких гібридів і сортів, а також корекція живлення та обробітку ґрунту під ярі культури. Використання точного землеробства (карти родючості, супутниковий моніторинг) допомагає швидше визначити проблемні ділянки та пріоритети для пересіву, що зменшує загальні витрати та підвищує ефективність заходів.
Економічні наслідки для господарств
Витрати на пересіви та зміну структури посівів різняться залежно від господарства і площ, але в середньому підвищують собівартість вирощування культур у 2026 році. Частково ці витрати компенсуються за рахунок планованого збільшення площ під більш маржинальними ярими культурами, а також завдяки оптимізації логістики і закупівель ЗЗР та насіння. Окремі господарства з високим ступенем пошкоджень змушені коригувати річні бюджети та відкладати інвестиції у техніку чи розвиток, доки не проясниться остаточна картина врожаю.
Експерти підкреслюють, що оцінка до 1 млн га є попередньою та потребує уточнення після завершення посівної кампанії і польових обстежень. Зараз основні заходи спрямовані на своєчасний пересів, оптимізацію структури посівів та застосування агротехнологій, які дозволяють мінімізувати довгострокові втрати і забезпечити посівну кампанію 2026 року відповідно до виробничих планів
Фото - ukragroconsult.com
