У бюджеті 2026 року вперше передбачено 60 млн грн на підтримку агрострахування, що створює підстави для масштабного розширення програми на наступні сівозміни. Наразі програма застосовується в першу чергу до озимих зернових культур — пшениці як пріоритетної продовольчої культури, а також до жита й ячменю, які мають подібні фази вегетації й ризики під час перезимівлі. Страхування дозволяє обирати періоди покриття: період перезимівлі, весняно-літній період або весь цикл вирощування в залежності від потреб господарства й ризикового профілю посівів.
Що саме покриває програма
Пакет покриття сформований для захисту від ключових погодних і біологічних ризиків, що найчастіше призводять до втрат врожаю в українському кліматі. Серед основних ризиків, які входять до стандартного страхового продукту: 1. аномально висока вологість, весняне водопілля, паводки, тривалі дощі та перезволоження ґрунту; 2. сильний вітер, у тому числі шквальний вітер та смерчі, а також град; 3. заморозки; 4. ґрунтова та повітряна посуха, комплекс посушливих явищ, спека, удари блискавки та пожежі, спричинені блискавкою; 5. епіфітотії та спалахи масового розмноження шкідників або хвороб, включно з вторинними інфекціями.
Окремо відзначається, що для певних культур та регіонів продукт може мати додаткові покриття або змінені франшизи залежно від агрокліматичних умов та історії збитковості. Стандартизований підхід полегшує роботу страховиків і фермерів, скорочуючи час на оформлення полісів і зменшуючи правові невизначеності.
Кому і яка підтримка доступна
За заявленою моделлю підтримки, держава компенсує частину страхової премії: до 60% витрат на премію доступно для господарств, розташованих у прифронтових територіях, та до 45% — для решти господарств. Така диференціація покликана знизити фінансове навантаження на аграріїв, які працюють у зонах підвищеного ризику, та стимулювати ширше використання страхових інструментів у країні.
Практичний ефект від компенсацій очевидний: зменшений внесок дозволяє дрібним і середнім фермерам придбати поліс, який раніше міг бути для них економічно недоступним. Для великих виробників держсубсидія на премію також знижує відчуття ризику при інвестиціях у сівозміну або модернізацію систем зрошення.
Плани розширення — які культури наступні
Офіційна мета програми — поступово покрити всі культури, включно з ярими зерновими, цукровим буряком і плодовими насадженнями. Для цукрового буряку вже затверджено стандартизований страховий продукт, що відкриває шлях до масового страхування цієї культури у відповідних регіонах вирощування. Орієнтовний план передбачає внесення ярого ряду (кукурудза, яра пшениця, ячмінь) у наступні етапи розгортання програми та подальшу адаптацію продуктів для садів і ягідників.
Розширення відбуватиметься поетапно з урахуванням доступності актуальних агрометеорологічних даних і результатів первинних страхових виплат. Ключовим елементом стане розбудова інфраструктури вимірювань і верифікації збитків, включно з дистанційним моніторингом (супутникові дані, дрони) та поліпшеними полісами, що враховують локальні особливості ґрунтів і зрошення.
В рамках розширення також планується активна робота зі страхувальниками щодо агрономічних заходів зменшення ризику: сівозміна, адаптивні норми висіву, управління зрошенням та інтегрована захист рослин. Такі заходи дозволяють знизити частоту збитків і, відповідно, зменшити страхові тарифи у довгостроковій перспективі.
Практичні приклади і очікуваний ефект. Уже зараз страховики пропонують укладати поліси з різними періодами покриття, що дає змогу підлаштувати продукт під конкретні агрономічні ризики фермерського господарства. Очікується, що запровадження компенсацій премії за рахунок бюджету забезпечить зростання страхування врожаю в десятки разів протягом найближчих кількох сезонів, особливо серед малих та середніх виробників у ризикових регіонах.
Структурні зміни в системі агрострахування включатимуть розвиток стандартизованих полісів для типових культур, уточнення тарифних зон за кліматичною і зоною ризику, а також підвищення ролі даних дистанційного зондування в процесі верифікації збитків.
Ці кроки мають на меті не лише фінансово захистити виробників, а й підвищити інвестиційну привабливість аграрного сектору в Україні в 2026 році.
Фото - kurkul.com