Refarm 2026 у Львові зібрав фахівців агросфери для інтенсивного обміну досвідом та демонстрації нових рішень для сезону. За повідомленням організаторів, участь взяли понад 2 000 учасників із різних регіонів країни, серед яких агрономи, інженери, керівники господарств і постачальники обладнання. Виставкова частина охопила стенди з технікою, датчиками, програмним забезпеченням для фермерських операцій та лабораторними рішеннями для аналізу ґрунту. Програма конференції включала практичні сесії, демонстрації техніки та панельні дискусії про впровадження цифрових технологій у рослинництві.
Фокус на точному землеробстві та моніторингу
Центральною темою заходу стало точне землеробство: демонструвалися рішення для картографування полів, змінних норм внесення добрив і автоматизованого контролю обробітку. Показові кейси виробників та постачальників ПЗ і апаратури свідчили про можливість скорочення витрат на насіння та добрива в межах 8–15% при збереженні або підвищенні врожайності, що підтверджували приклади з господарств-учасників. Окремі сесії були присвячені застосуванню дронів і супутникових даних для отримання карт диференційованого живлення з роздільною здатністю, що дозволяє виявляти проблемні зони на полі до агрономічного огляду. Представники сервісних компаній показали інтеграцію телеметрії техніки й агрономічних карт у один інтерфейс для прийняття оперативних рішень.
Техніка та вітчизняні розробки
На стендах було представлено понад 40 одиниць обробної та посівної техніки, включно з імпортними й українськими агрегатами, оснащеними системами автопілота та телеметрії. Виробники, що демонстрували власні розробки, зазначили, що інтеграція локальних датчиків і програмного забезпечення дозволяє скоротити простої техніки на 12–20% та оптимізувати витрати пального. Практичні демонстрації включали тест-драйви обладнання з робочими агрегатами для змінного висіву й системами контролю внесення, а також стенди з роботизованими обприскувачами для точкового захисту рослин. Обговорювалися також сервіси післяпродажного обслуговування та ліцензування ПЗ, які впливають на загальну вартість впровадження інновацій.
1. Понад 2 000 учасників і 120 компаній-експонентів за даними організаторів; 2. Понад 25 практичних сесій і 40 демонстрацій техніки; 3. Потенційне зниження витрат на матеріали 8–15% при впровадженні рішень точного землеробства за прикладами з господарств; 4. Інтеграція телеметрії та агрономічних карт в одному ПЗ для оперативних рішень.
Практичні кейси: що працює вже сьогодні
Кілька господарств поділилися результатами, отриманими після місячного тестування рішень із супутниковим моніторингом і змінними нормами внесення: зниження витрат на добрива до 10% та скорочення кількості міжрядної обробки при збереженні рівня урожайності. Постачальники лабораторного обладнання демонстрували швидкі тести якості ґрунту й рослинної тканини, що дозволяють приймати рішення у межах однієї робочої зміни. У сесіях із захисту рослин акцент був на використанні аналітики ризиків та прогнозуванні спалахів шкідників із застосуванням кліматичних моделей і історичних даних полів.
Освітня складова та фінансові інструменти
Освітні треки включали майстер-класи з налаштування обладнання, семінари з інтерпретації даних та тренінги для агрономів середньої ланки. Організатори відзначили попит на практичні курси з цифрових навичок: понад 500 слухачів пройшли профільні сесії протягом події. Представники фінансових установ і компаній-лізингодавців презентували програми часткового фінансування впровадження інновацій зі строками лізингу 3–5 років і можливістю врахування телеметрії при оцінці ризиків. Також обговорювалися моделі кооперації між господарствами для спільного придбання дороговартісного обладнання та створення демополів для обміну досвідом.
Що з технологій привернуло найбільше уваги
Особливий інтерес викликали системи змінного висіву та внесення добрив на основі даних дронів і супутникового моніторингу, автоматизовані системи гібридизації та сортування насіння, а також рішення для захисту рослин із точковим внесенням препаратів. Постачальники аналітики пропонували платформи з інтеграцією погодних прогнозів, супутникових індексів й історичних врожаїв для побудови сценаріїв управління полем. Крім того, увагу привертали модулі кібербезпеки для аграрних платформ, що захищають дані господарств від несанкціонованого доступу.
У рамках події також анонсували плани на наступні місяці: створення мережі демополів, розширення освітніх програм для агрономів і запуск пілотних проєктів із масштабування рішень точного землеробства на регіональному рівні. Організатори та учасники відзначили, що ці ініціативи мають на меті прискорити впровадження перевірених технологій у масштабі господарств різного розміру.
Фото - agrarii-razom.com.ua