Гармонізація українського законодавства у сфері захисту рослин із нормами ЄС може суттєво вплинути на вирощування озимого ріпаку в Україні в разі впровадження змін до початку 2028 року. Таку оцінку дає Олександр Мигловець, директор департаменту агротехнологій компанії Ukravit, наголошуючи на скороченні набору діючих речовин, доступних для контролю основних шкідників культури. Через це аграрії стикаються з ризиком або зростання витрат, або зменшення посівних площ під ріпаком, що має прямі наслідки для ринку олійних культур в Україні.
Які діючі речовини можуть залишитися в арсеналі
За словами експерта, після гармонізації у доступі для ріпаку можуть залишитися лише кілька контактних піретроїдів із коротким періодом захисної дії. Із неонікотиноїдів, що застосовуються сьогодні, найімовірніше, залишиться лише ацетаміприд. Для контролю лускокрилих шкідників, зокрема капустяної молі, у практиці залишаться емамектин бензоат та діаміди як ключові опції. Така конфігурація препаратів змінює тактику захисту культури, оскільки частина діючих речовин, звичних для господарств, може опинитися під забороною.
Масштаби та конкретні цифри
На національному рівні наразі в переліку дозволених є близько 245 діючих речовин у пестицидах і регуляторах росту, з яких під загрозою заборони перебувають 89. Для аграрного сектору це означає не лише зміну набору продуктів, а й перерахунок собівартості гектару під окремими культурами. Як приклад, для кукурудзи заміна доступних ґрунтових гербіцидів (ацетохлор, пропізохлор, метолахлор) на дорожчі альтернативи може підвищити витрати на гектар у межах 10–25%; аналогічний тиск на собівартість можливий і в ріпаку, особливо при інтенсивному використанні контактних інсектицидів.
Два сценарії для ріпакових площ
1. Середня врожайність може впасти через ускладнений і несвоєчасний контроль шкідників: застосовуючи лише контактні піретроїди з короткою захисною дією, обприскування доведеться проводити кожні 4–5 діб, що створює значне навантаження на техніку, робочу силу та збільшує собівартість вирощування.
2. Землероби можуть скоротити посівні площі під ріпаком, щоб уникнути ризику критичного зниження врожайності в умовах обмеженого арсеналу пестицидів; це рішення матиме наслідки для постачання насіння, олії та продуктів переробки на внутрішньому й експортному ринках.
Практичні наслідки для технологій захисту
Частіші обробки означають вищі витрати пального, амортизацію оприскувачів та збільшення затрат на логістику для дрібних і середніх господарств. Підвищене навантаження на техніку також збільшує ризики простоїв під час несприятливих погодних вікон, що додатково підриває можливість своєчасного захисту. Окрім цього, частіші обприскування можуть негативно впливати на корисну ентомофауну, ускладнюючи довгострокове регуляторне та екологічне управління шкідниками.
Альтернативи та адаптація технологій
Агрономи та постачальники технологій відзначають кілька напрямів адаптації: посилення елементів інтегрованого захисту рослин (IPM), застосування біологічних препаратів, використання феромонних пасток і моніторингу для точної оцінки шкодочинності, а також впровадження сортів із кращою стійкістю до шкідників і хвороб. Однак частина альтернатив потребує додаткових інвестицій у навчання, обладнання та логістику, а також часу на масштабування у господарствах різного розміру.
У разі обмеження окремих засобів обробки для інших культур, наприклад кукурудзи, виробники вже стикаються з підвищенням гектарної вартості через дорогі альтернативи на ринку а-хлорацетамідів, і це слугує прикладом, як галузеві трансформації впливають на економіку виробництва. Українські агровиробники враховують досвід європейських колег, які проходять через аналогічні зміни і коригують стратегії живлення та захисту для пом'якшення фінансового навантаження.
Експертна думка від Ukravit вказує, що по фунгіцидах і гербіцидах серйозних проблем із доступністю замінних рішень поки не очікується, але ситуація з інсектицидами вимагає проактивних кроків від аграрної спільноти. Підприємствам рекомендують аналізувати ризики на рівні поля, готувати резервні плани постачання та інвестувати в системи раннього виявлення шкідників і автоматизований моніторинг для зниження частоти необґрунтованих обробок.
Зміни в нормативному полі щодо захисту рослин впливатимуть не лише на технологічні рішення, а й на бізнес-моделі агровиробництва: виробники олійних культур, трейдери та переробні підприємства повинні включити коригування витрат у свої прогнози та плани закупівель, щоб зберегти рентабельність та логістичну стабільність.
Фото - superagronom.com
