7 фруктів і овочів, які подорожчають через зміну клімату
close_up

Этот сайт использует файлы cookie. Узнайте больше о целях их использования и изменении настроек cookie в вашем браузере. Используя этот сайт, вы соглашаетесь на использование файлов cookie в соответствии с текущими настройками браузера Узнайте больше о файлах cookie

7 фруктів і овочів, які подорожчають через зміну клімату

Время чтения: чуть больше 4 минут

7 фруктів і овочів, які подорожчають через зміну клімату

Источник: AGRONEWS Все новости источника

Зміна клімату в 2026 році дедалі чіткіше формує ризики для виробництва плодоовочевої продукції і впливає на ціноутворення на світових і внутрішніх ринках. Екстремальні температури, частіший дефіцит вологи й несподівані заморозки підвищують волатильність поставок і змушують виробників швидше впроваджувати адаптаційні технології. Нижче — сім культур, на які аналітики ринку звертають найбільшу увагу з огляду на ризики зниження врожайності та підвищення цін.

Які культури під найбільшим ризиком

1. Томати. Плодоношення томатів різко погіршується при температурах вище +35°C: зав’язь знижується, а ризик опіків на плодах зростає, що зменшує товарну частку врожаю. У відповідь частина виробництва переходить у захищений ґрунт — теплиці й тунелі — де контролюють мікроклімат, але це підвищує собівартість і ціну кінцевої продукції. Землеробам доводиться інвестувати в тінівальні сітки, системи охолодження й більш стресостійкі гібриди, щоб зберегти рентабельність.

2. Картопля. Ця базова продовольча культура чутлива до високих температур і дефіциту вологи; у посушливі періоди врожайність може знижуватися на значні відсотки, а підвищена сприйнятливість до хвороб і шкідників додатково посилює втрати. Зростання вартості зберігання через потребу в охолодженні та контроль вологості також тисне на мережі постачання і ціни для споживачів. Виробники інтенсифікують зрошення та сортооновлення, але ці заходи вимагають капіталу й часу для впровадження.

3. Ягоди (лохина та інші). Ягідні культури мають високу додану вартість, але водночас дуже вразливі до погодних стресів у критичні фази цвітіння й плодоношення, що призводить до різких коливань пропозиції. Через високу чутливість до вологи й температури логістика швидкого охолодження й зберігання стає критичною; дефіцит пропозиції моментально відгукується на оптових цінах. Щоб знизити ризики, сектор нарощує інвестиції в інтенсивні промислові технології й сорти з підвищеною стійкістю до посухи.

4. Цитрусові. Зміни клімату створюють для галузі структурні виклики: коливання врожайності та зміни в зонах вирощування впливають на запаси і ринкові ціни на фрукти й концентровані соки. Підвищена частота екстремальних погодних явищ і хвороб рослин вимагає більш жорсткого менеджменту захисту й постачання води. Виробники переорієнтовуються на сорти з кращою стійкістю та на ті, що краще переносять тепловий стрес.

5. Персики й інші кісточкові. Весняні заморозки в періоди цвітіння залишають частину садів без урожаю в окремих регіонах, що робить ці культури вразливими до локальних дефіцитів пропозиції. Оскільки одночасно змінюється географія придатних для вирощування зон, вплив на ціни може бути довготривалим і нерівномірним. Садівники впроваджують антизародкові системи захисту, змінюють терміни обрізки й пересідають насадження на височини з меншим ризиком заморозків.

6. Перець та овочі відкритого ґрунту. Доступність води прямо корелює з обсягами виробництва цих культур; посухи в ключових регіонах постачання вже призводять до перерв у поставках і локального підвищення оптових цін. Виробники реагують нарощуванням краплинного зрошення, мульчуванням та використанням сортів з підвищеною толерантністю до спеки. Однак капіталовкладення в інфраструктуру й енергоємні рішення впливають на собівартість продукції.

7. Листові овочі. Окрім прямого впливу погодних екстримів на врожайність, ця група підпадає під ризик обмеження насінництва — екстремальні погодні явища можуть знижувати доступність насіння й садивного матеріалу. Швидкопсувні властивості продукції вимагають ефективних ланцюгів холодового зберігання і швидкої логістики, що робить ціни дуже чутливими до перебоїв у постачанні. Розвиток місцевого виробництва в захищеному ґрунті частково знижує ризики, але підвищує ціну кінцевого продукту.

Якість продукції: не лише кількість, а й поживність

Підвищена концентрація атмосферного CO₂ і стресові умови росту впливають не тільки на валові показники, а й на хімічний склад рослин: зменшення вмісту заліза, цинку та білка у листі й плодах фіксується в ряді досліджень. Це ставить додаткові виклики перед секторами, що орієнтуються на якісні та функціональні продукти харчування, і створює попит на технології селекції, що не лише підвищують врожайність, а й зберігають поживну цінність.

Технології та практики, що допомагають знизити ризики

1. Системи точного зрошення та моніторингу вологості. Краплинне зрошення й керовані системи подачі води зменшують витрати води і підвищують стабільність врожайності, дозволяючи перерозподілити ресурс у критичні фази росту. Одночасне використання датчиків ґрунтової вологи й метеостанцій дає змогу мінімізувати надмірні витрати й запобігати стресам рослин.

2. Захищене вирощування і модульні теплиці. Перехід у захищений ґрунт дозволяє контролювати мікроклімат і зменшувати ризики від екстремальних температур, проте потребує інвестицій у енергетику й вентиляцію. Модульні рішення й енергоефективні технології підвищують економічну доцільність таких інвестицій для малих і середніх господарств.

3. Стійкі сорти й селекція. Використання посухо- та жаростійких сортів, а також тих, що краще зберігають поживні речовини при зростаючому CO₂, стає критичним фактором конкурентоспроможності. Станом на 2026 рік селекційні програми акцентують увагу на поєднанні стійкості й якості продукції.

4. Логістика, зберігання й переробка. Підвищення ролі локальних хабів охолодження, скорочення ланцюгів постачання і розширення переробних потужностей дозволяють згладжувати сезонні коливання пропозиції та знижувати вплив екстремальних локальних подій.

5. Фінансові інструменти та страховка врожаю. Ризик-менеджмент через інструменти страхування, контрактні моделі і хеджування є важливими для стабілізації доходів виробників і зниження трансмісії ризиків на кінцеві ціни.

Експерти ринку і представники галузевих асоціацій підкреслюють, що Україна має потенціал використати зміщення агрокліматичних зон для розширення вирощування ягід, овочів і садових культур у нових регіонах, проте вирішальною стане швидкість і інтенсивність впровадження зрошення, стійких сортів і сучасних систем управління виробництвом. Економічна й кліматична стійкість формуватимуть цінову картину плодоовочевого ринку в найближчі 10–20 років

Фото - img.tsn.ua

Agronews
Не можете вспомнить пароль?

Связаться с редакцией