Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) у межах проєкту з розвитку стратегічного партнерства у галузі насінництва за підтримки Уряду США через Програму АГРО провела опитування, яке виявило пріоритети інформаційних потреб агровиробників. У дослідженні взяли участь 104 респонденти з 19 областей, здебільшого представники мікро-, малих та середніх агропідприємств, що забезпечило репрезентативність ключових аграрних регіонів України. Найбільше відповідей надійшло від господарств Вінницької, Полтавської, Кіровоградської, Харківської, Одеської та Миколаївської областей.
Переважна більшість опитаних (83,7%) використовують насіння як кінцеві споживачі, а не як виробники насіннєвого матеріалу. Респонденти одночасно вирощують кілька культур, зокрема кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь. Кожен третій агровиробник повідомив про втрати врожаю, пов’язані з неправильним вибором сорту або незадовільною якістю насіння, що підкреслює практичну значущість точних даних при підборі матеріалу.
Яка інформація потрібна фермерам
Опитування виявило конкретні пріоритети щодо типів інформації, які найбільше впливають на рішення про вибір сорту або гібриду. Серед відповідей домінують матеріали, що підтверджують ефективність у реальних виробничих умовах, і технічні рекомендації, адаптовані до регіону. Нижче наведено основні запити респондентів у відсотковому вираженні:
1. 76% — результати польових і лабораторних досліджень, що демонструють продуктивність та якість матеріалу в реальних умовах.
2. 69,2% — дані про адаптивність до конкретних ґрунтово-кліматичних умов регіону.
3. 62,5% — технологічні рекомендації щодо вирощування, включно з нормами висіву, захистом та агротехнікою.
4. 51% — цінова інформація та умови постачання (логістика, наявність, сертифікація).
5. 38,5% — інформація про нові сорти та їх властивості.
Що для виробника вирішальне
Серед критеріїв вибору насіння першість посіли потенціал урожайності, регіональна адаптивність та стійкість до хвороб. Конкретні показники за результатами опитування: 83,7% респондентів орієнтуються на потенціал урожайності, 80,8% — на адаптивність до регіональних умов, і 64,4% — на стійкість до захворювань і стресів. Ці пріоритети свідчать про прагнення виробників мінімізувати ризики та оптимізувати економічний результат кожного гектара.
Дослідження також показало, що найвищий рівень довіри агровиробники віддають власному практичному досвіду, відгукам колег та результатам демонстраційних ділянок. Це підкреслює роль місцевих тестів і горизонтального обміну знаннями як джерел, що мають вирішальний вплив на реальне впровадження сортів і гібридів.
Дефіцит незалежної регіональної інформації
Опитування виявило системну проблему: брак незалежних регіональних даних про результати вирощування сортів і гібридів у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Респонденти наголошували, що маркетингові описи часто не відображають реальних виробничих умов, а інформація від виробників насіння потребує підтвердження у конкретному регіоні. Відсутність таких даних учасники назвали однією з головних перешкод при прийнятті рішень щодо закупівлі насіннєвого матеріалу.
«Українські агровиробники потребують не загальних маркетингових описів, а доступу до незалежних польових даних, підтверджених у конкретних виробничих умовах. Це дозволяє зменшувати ризики, підвищувати ефективність виробництва та приймати обґрунтовані рішення щодо вибору насіннєвого матеріалу», — зазначив Олександр Валебний, координатор проєкту з розвитку насінництва.
Наступні кроки проєкту передбачають створення зручного цифрового інструменту, який дасть фермерам доступ до агрегованих та верифікованих результатів польових випробувань. Платформа планується як єдине середовище з інформацією про сорти та гібриди, результати демонстраційних ділянок, технологічні рекомендації та регіональні особливості вирощування, що підтримає прийняття більш точних і економічно обґрунтованих рішень агровиробниками малого та середнього бізнесу.
Отримані цифри та пріоритети стануть основою для розробки інструментів, які мають забезпечити прозорість інформації на ринку насіння. Результати опитування використовуватимуться для проєктування функціоналу платформи: фільтрації за ґрунтово-кліматичними зонами, інтеграції польових знімків та лабораторних аналізів, а також для організації системи обміну досвідом між виробниками.
Паралельно з роботою над цифровим рішенням проєкт наголошує на необхідності розвитку демонстраційних ділянок та мережі місцевих випробувань як джерел незалежних даних. Такий підхід відповідає запиту агровиробників на перевірену, практично орієнтовану інформацію і має сприяти зниженню випадків втрат врожаю через невдалий вибір насіння.
Фото - storage.agravery.com
