На Вінниччині аномальна зима 2026 року спричинила масштабні пошкодження плодових насаджень, найбільше — у кісточкових культур. Фахівці фіксують великі відсотки загибелі плодових бруньок у персикових садках та помітні втрати в абрикосових і черешневих насадженнях. Експерти попереджають про ймовірний недобір врожаю й підвищений ризик для цвітіння внаслідок температурних коливань навесні. Районні господарства вже проводять діагностику пошкоджень і коригують агротехнічні заходи під поточні умови вирощування.
Масштаби пошкоджень у кісточкових культурах
Огляд полів і оперативні огляди садів показують: персики постраждали найсильніше — до 80% плодових бруньок уражено морозами. Абрикоси, черешні та вишні теж мають значні втрати, але в середньому показники пошкоджень у них нижчі, ніж у персиків. Яблуневі та грушеві сади фіксують менше уражень, що пов'язують із їхніми вищими критичними температурами для бруньок і глибшою зимовою стійкістю. Оцінки пошкоджень уточнюють інспектори Держпродспоживслужби спільно з місцевими агрономами, щоб визначити площі для перезакладання або відновлення.
Температурні пороги та ризики для цвітіння
Аномальні морозні піки опускалися до -25…-26°C, що виявилося критичним для багатьох насаджень, особливо для ніжніших сортів персика та абрикоса. Водночас ключовим ризиком залишаються раннє потепління і травневі заморозки, які можуть знищити цвіт і суттєво знизити врожайність. Орієнтовні температурні пороги, на які зараз спираються агрономи: до -3…-4°C витримує більшість плодових квітів, персиковий цвіт може витримувати до -7°C, але різкі перепади температур шкодять тканинам рослин і послаблюють потенційний врожай. Саме тому господарства посилюють моніторинг погоди, встановлюють локальні системи захисту квітучих ділянок і готують оперативні протоколі дій при заморозках.
Сезонні роботи та механізація обрізки
Наразі в регіоні тривають обрізка, формування крон і підготовка до вегетаційного періоду, що допомагає зменшити ризики хвороб і оптимізувати ресурс рослин. Через дефіцит робочої сили збільшується частка механізованих робіт; господарства переходять на контурну та групову обрізку з використанням спеціальної техніки. Вартість одного обрізчика для контурної обрізки перевищує 25 тисяч євро, тому економічне обґрунтування покупки є для господарств із мінімум 100 га саду. Багато дрібніших фермерів проводять механізовану обрізку через сервісні компанії або кооперативи, щоб уникнути значних капітальних вкладень одноосібно.
Державна підтримка: можливості та обмеження
У 2026 році відновлено прийом заявок на державні гранти для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличних господарств; на програми передбачено понад 400 млн грн. Заявки подаються через застосунок "Дія", а кошти можна використовувати на закладку нових насаджень і придбання посадкового матеріалу, зокрема сертифікованих саджанців. Наразі програма проходить технічні та процедурні доопрацювання: у неї вносять зміни, щоб вирівняти вимоги по документообігу і спростити процедури для дрібних господарств. Через ці тимчасові нюанси активність подачі заявок частково стримується, хоча ті підприємства, що отримують гранти, компенсують частину стартових витрат.
Ціни, експортні орієнтири та ринкова логіка
Ціни на плоди в регіоні формуються за балансом попиту і пропозиції: дефіцит продукції призводить до зростання цін, а надлишок — до їхнього зниження. Вінниччина залишається регіоном-експортером яблука з направленням продукції переважно на азійські ринки; частина яблук також постачають у країни Північної Європи, зокрема у Швецію. Для місцевих виробників конкурентоспроможність визначається не лише внутрішніми цінами, але й рівнем якості, логістичними можливостями та вимогами торговельних мереж. Тому аграрії, що планують експортувати, приділяють увагу сортуванню, пакуванню і сертифікації продукції.
Плани на 2026: оновлення насаджень і пріоритетні культури
Незважаючи на втрати через зиму, значна частина господарств планує закладати нові інтенсивні сади в 2026 році і оновлювати сорти. Акцент у багатьох підприємствах роблять на кісточкових культурах — вишні, черешні, сливи — через стабільний попит на ринку і можливості переробки. Фермерські і кооперативні ініціативи також спрямовані на інвестування у захисні технології (туманоутворювальні системи, ранні мікрокліматичні укриття) та поліпшену посадкову матерію для підвищення зимостійкості майбутніх насаджень. Реконструкція старих садів і закладка інтенсивних площ залишаються ключовими стратегіями збереження рентабельності галузі.
Фахівці закликають аграріїв продовжувати оперативний моніторинг стану бруньок і цвітіння, коригувати агротехніку відповідно до діагностичних висновків і активно використовувати програму державної підтримки для відновлення і модернізації садівництва в області.
Фото - cdn4.suspilne.media
