Північний кластер компанії «Епіцентр Агро» у 2026 році активізує впровадження систем диференційованого внесення добрив і висіву насіння з метою підвищення ефективності використання ресурсів та оптимізації врожайності. За словами керівника агрономічної служби північного кластера Дмитра Франчука, проєкт стартує з кількох пілотних масивів і охоплює збір детальних полевих даних, розробку карт норм внесення та інтеграцію з обробною технікою. Робота концентрується на практичних показниках: зниження витрат на агрохімію, підвищення показника урожайності в потенційних зонах та зменшення екологічного навантаження на ґрунт і довкілля.
Технологічний стек і методи
В основі підходу лежать три блоки: ґрунтово-агрохімічна діагностика з розрізненням зон продуктивності, картографія за даними БПЛА й супутниковими знімками та впровадження обладнання з підтримкою змінних норм (VRA — variable rate application). Для діагностики застосовують ґрунтові вибірки з кроком 2–5 га для створення карт заповнення поживними речовинами та електропровідності; пробовідбір по глибині дає змогу виділити шари з різним вмістом азоту та органіки. Супутникові індекси і мультиспектральні знімки доповнюють інформацію про вегетацію і допомагають корелювати потенціал поля з історією врожайності.
Інтеграція з технікою включає використання GPS/RTK-навігації, контролерів норм внесення та агрегацію даних з бортових yield-мереж. Це дозволяє формувати предписні карти для сівалок і розкидачів добрив, що змінюють норму в реальному часі залежно від положення та карти. Операційна аналітика виконується в хмарних і локальних системах управління господарством, де агрономи коригують режими під конкретні культури й агрофони.
Пілотні результати та конкретні показники
На перших демонстраційних ділянках компанія фіксує економію внесення мінерального азоту в межах 10–25% у порівнянні зі стандартними нормами, при цьому в зоні низької продуктивності дози знижують на 20–40 кг N/га, а в зонах високого потенціалу — залишають або збільшують для реалізації потенціалу врожаю. За внутрішніми оцінками пілоту, загальне підвищення середньої врожайності культур на ділянках з диференційованим внесенням становить 5–12% залежно від культури та поля. На прикладі кукурудзи це виражається у зростанні врожаю на 0,3–0,8 т/га у ділянках із коректною локальною підгодівлею.
Рентабельність технології оцінюють через співвідношення економії добрив і приросту врожаю: при економії добрив 12–20% та підвищенні врожайності навіть на 5% період окупності витрат на картографію та налаштування обладнання скорочується до одного сезону або двох, залежно від масштабу впровадження. Такі розрахунки формують основу для розгортання проєкту на більші площі.
Організація впровадження та кадрові аспекти
Процес впровадження включає створення мультідисциплінарних команд: агрономи, інженери з техніки, спеціалісти з даних та оператори дронів. Ключовою задачею є навчання полевих бригад роботі з предписними картами та контролерами норм внесення; тренінги охоплюють інтерпретацію карт, базові принципи зонування і алгоритми прийняття рішень при зміні погодних умов. Для централізованої аналітики у кластера виділені фахівці з обробки даних, які забезпечують зв'язок між польовими сенсорами та ERP-системою господарства.
Щоб пришвидшити адаптацію, компанія використовує модель «агрономічних ніш» — визначаються типові агрофони (наприклад, важчі суглинні ділянки, легкі піщані) і для кожної ніші розробляється своя предписна карта, що знижує час на налаштування і підвищує точність прийняття рішень.
- Ключові кроки впровадження:
1. Ґрунтово-агрохімічна зйомка і створення карт зон;
2. Отримання мультиспектральних знімків і ретроспективний аналіз yield-даних;
3. Підготовка предписних карт і тестування на пілотних тракторах;
4. Навчання операторів та масштабування на інші поля.
Майбутні плани на 2026 рік
Планами північного кластера є масштабування диференційованого внесення на більше половини орних площ у межах кластера протягом 2026 року із поетапним підключенням нових господарств та роботизацією збору даних. Паралельно ведеться інтеграція додаткових джерел інформації — датчики вологості ґрунту в реальному часі та автоматизовані системи контролю посіву насіння, що мають підвищити точність сівби до рівня, необхідного для максимального ефекту VRA. Окрім технічних рішень, компанія планує розширювати внутрішні KPI за ресурсозбереженням і екологічною ефективністю, щоб моніторити вплив технологій на довгостроковий стан ґрунтів.
У поточному сезоні пілотні проєкти надають конкретні дані для прийняття рішень щодо масштабування, а агрономічна команда під керівництвом Дмитра Франчука продовжує відпрацьовувати протоколи внесення і методики зонування для різних культур і типів ґрунтів.
Фото - agrotimes.ua
