Темпи експорту зерна з Казахстану помітно знизилися в 2026 році через комплекс податкових змін і різке зміцнення національної валюти — тенге. За оцінками ринкових аналітиків, постачальники відчувають одночасний тиск на маржу: з одного боку — нові механізми оподаткування та збори на митниці, з іншого — валютний ефект, який зменшує еквівалентні доходи при конвертації в іншу валюту.
Як зміцнення тенге впливає на експортну маржу
Зміцнення тенге робить виручку від продажу за кордон менш привабливою в локальній валюті для виробників і трейдерів, які мають витрати в тенге (зарплати, паливо, техобслуговування). Наприклад, якщо експортний контракт укладено в доларах США, а курс тенге підвищується на 5–10% від рівня, за яким планувався бюджет, то після конвертації надходження в тенге скорочуються пропорційно, що прямо б'є по прибутковості експорту. Через це компанії переглядають обсяги поставок та умови контрактів, віддаючи перевагу довшим строкам або торгу в іншій валюті.
Податкові новації та адміністративні перепони
Паралельно з валютним фактором трейдери та агровиробники відзначають підвищену податкову навантаженість: змінилися правила нарахування експортних платежів, а також механізми відшкодування ПДВ і митного оформлення. Такі зміни збільшують операційні витрати на тонну зерна на кілька десятків доларів за оцінками учасників ринку, що особливо помітно для малих і середніх господарств. В умовах тонкої рентабельності кукурудзи, пшениці та ячменю підвищення зборів змушує частину виробників перенаправляти продукцію на внутрішній ринок або зберігати в очікуванні кращих цін.
Неготовність логістики і зростання адміністративних бар'єрів також уповільнюють відвантаження. Компанії повідомляють про збільшення часу на митні процедури та додаткові перевірки, що підвищує складські витрати й ризик порчі при тривалому зберіганні.
Конкретні наслідки для ринку зерна
У відповідь на комбінацію валютного зміцнення та податкових змін спостерігаються такі явища: 1. скорочення обсягів експорту в короткостроковому періоді і зростання внутрішніх запасів; 2. тиск на експортні ціни в доларах через бажання швидко реалізувати надлишки; 3. посилений попит на інструменти хеджування та довгострокові контракти серед великих трейдерів. Для прикладу, кілька великих елеваторних операторів звітували про зростання внутрішніх запасів у межах 15–25% від планових показників за поточний торговий цикл, що вплинуло на пропозицію на внутрішньому ринку та націнки перевізників.
Крім цього, покупці з сусідніх країн переглядають свої закупівельні стратегії: деякі імпортери відкладають закупівлі в очікуванні корекції умов або шукають альтернативні постачання, що створює додаткову невизначеність для казахстанських постачальників.
Як ринок відповідає — приклади рішень
- Хеджування валютних ризиків: великі трейдингові компанії активніше використовують ф’ючерси та форварди, щоб зафіксувати курс і зменшити втрати від раптових коливань тенге.
- Переговори про зміну умов контрактів: постачальники намагаються переводити розрахунки або частину ризиків на покупців, узгоджуючи коригувальні формули, прив'язані до індексів валют або світових цін.
- Диверсифікація каналів збуту: компанії переорієнтовуються на довгострокові рамкові угоди з ключовими покупцями, щоб уникати різких коливань попиту.
У ряді кейсів великі агхолдинги вже оптимізують внутрішні ланцюги постачання, скорочують транзитні маршрути та інвестують у зберігання, щоб знизити залежність від негнучких митних коридорів.
Серед банків і фінансових установ зростає попит на продукти, які дозволяють пом'якшити податково-валютний тиск: короткі кредити під урожай із фіксованою процентною ставкою в іноземній валюті, факторинг експорту та спеціалізовані розрахункові рахунки.
Що важливо для агровиробників та трейдерів у найближчій перспективі
Фермери і трейдери, які вважають ризик зміцнення тенге і посилення податкового навантаження постійними факторами, переорієнтовуються на підвищення ефективності виробництва: зниження собівартості через оптимізацію посівних площ, застосування точного землеробства та скорочення втрат при збиранні і зберіганні. Аналітики ринку рекомендують активніше використовувати довгострокові контракти і фінансові інструменти для захисту маржі, а також шукати партнерства з логістичними компаніями для зменшення транзитних витрат.
За підрахунками учасників ринку, відновлення прибутковості експорту зерна залежатиме від поєднання валютної стабілізації, адаптації податкових правил і інвестицій у логістику та зберігання, що дозволить скоротити витрати на тонну продукції та повернути конкурентоспроможність на зовнішніх ринках
Фото - ukragroconsult.com
