У 2026 році професійна аграрна спільнота активно обговорює проєкт нового Цивільного кодексу України та його вплив на організаційно-правовий статус фермерських господарств. Громадська організація «Асоціація фермерів та приватних землевласників України» (АФЗУ) направила листа голові аграрного комітету ВРУ Олександру Гайду з вимогою врахувати інтереси фермерів у підготовці документа до другого читання. Викликають занепокоєння положення статті 93 та статей 467–468 проєкту ЦК, які можуть змінити спосіб визначення юридичного статусу фермерських господарств та порядок володіння майном у них.
Юридична суть проблеми
АФЗУ наголошує, що запропонована редакція статті 93 фактично дозволяє створювати юридичні особи приватного права виключно в формі товариства або установи, що не враховує ідентифіковану законодавством України окрему організаційно-правову форму фермерського господарства. У проєкті також передбачено новий режим «спільної часткової власності» для членів господарства (статті 467–468), який створює іншу правову конструкцію щодо майна та часток членів у порівнянні з діючими нормами щодо спільної сумісної власності землі та майна фермерського господарства. За твердженням АФЗУ, така трансформація не враховує сімейного характеру праці, особливостей формування майна та статутної регламентації внутрішніх правовідносин у фермерських господарствах.
Ризики для структур та внутрішніх відносин
Запровадження режиму автоматичної рівності часток членів господарства без урахування внесків, інвестицій, трудової участі та джерел формування майна може призвести до маси корпоративних і спадкових спорів, кажуть у АФЗУ. Така норма створить розбіжності між статутними механізмами фермерських господарств, що наразі визначають порядок розподілу часток та компенсацій при виході учасника, і загальнокодексними правилами про власність. У підсумку це підвищує юридичну невизначеність для власників і менеджерів господарств та збільшує витрати на врегулювання внутрішніх конфліктів.
Економічні наслідки: кредитування, застави, стабільність
Практичний наслідок змін — ускладнення доступу до фінансування: банки та інші кредитори можуть відмовлятися приймати майно фермерських господарств як ефективний предмет застави через неоднозначність прав на частки та майно. Це посилює ризики для інвестицій у техніку, зрошення та інші довгострокові проєкти, від яких залежить продуктивність і конкурентоспроможність господарств. АФЗУ також підкреслює, що дестабілізація майнових комплексів може зменшити привабливість галузі для приватних інвесторів та ускладнити планування агровиробництва на середньо- та довгострокову перспективу.
Політичний і міжнародний контекст
Учасники дискусії пов'язують зміни до цивільного законодавства з поточними переговорними процесами щодо інтеграції українського законодавства до європейських стандартів, зокрема тих, що стосуються правової форми юридичних осіб та аграрної політики. Деякі політичні кола вважають, що уніфікація правових форм може спростити взаємодію з міжнародними партнерами та підготовку до впровадження євростандартів у сфері дотацій і підтримки. Представники фермерської спільноти попереджають, що копіювання загальних європейських моделей без адаптації до національних особливостей сімейного фермерства створить більше проблем, ніж вирішить.
Позиція лідерів фермерського руху
Почесний президент АФЗУ Іван Томич у своїх виступах закликає захищати право фермерів на окрему організаційно-правову форму та відстоювати державну підтримку дрібних і середніх господарств. Він підкреслює, що збереження спеціального правового режиму потрібно не для привілеїв, а для забезпечення стабільного доступу до фінансування, захисту сімейних інвестицій і підтримки робочих місць у селі. АФЗУ вимагає повернення до проєкту ЦК норми про фермерське господарство як окрему форму юридичної особи приватного права при підготовці до другого читання.
Пропозиції і можливі шляхі вирішення
1. Унянення невідповідностей між проєктом ЦК і спеціальними законами про фермерське господарство, Земельним і Господарським кодексами: це передбачає чітке виписання пріоритету статутних положень та спеціальних норм для фермерів, щоб уникнути колізій. Дана міра дозволить зберегти внутрішню гнучкість статутів фермерських господарств і захистити механізми розподілу часток та компенсацій.
2. Запровадження перехідних положень і тестування нових механізмів власності на пілотних територіях або в окремих регіонах, щоб оцінити вплив норм на кредитування та корпоративні відносини без тотальної зміни правової системи. Такий крок дасть змогу зібрати дані і скоригувати підхід до кодифікації.
3. Розробка ясних правил для фінансових інструментів за участю банківського сектору, державних програм підтримки та фермерських асоціацій з метою забезпечити прийнятність майна фермерства як застави та гарантій для кредитів. Це допоможе зменшити ризики для інвесторів і кредиторів і підвищити доступ до дешевих довгострокових ресурсів для модернізації господарств.
Що зараз відбувається у парламенті
Аграрний комітет і законодавці отримали листи та зауваження від асоціацій, експертних груп і представників фермерства, і робота над проєктом триває у форматі консультацій та правок. Фокус дискусії змістився від технічної кодифікації до пошуку балансу між європейською гармонізацією і специфікою українського сімейного фермерства, яке є ключовим елементом продовольчої безпеки та зайнятості в сільській місцевості.
У міру опрацювання другого читання законопроєкту зростає значення детального аналізу — без такого аналізу ризики для структур фермерства, їхньої платоспроможності та здатності інвестувати збережуться як системна загроза розвитку сектору.
Фото - faial.h83.xyz
