На півдні України зафіксовано переселення клопа, відомого як «шкідлива черепашка», на посіви озимої пшениці. Повідомлення фітосанітарних служб свідчать про перші випадки міграції шкідника із місць зимівлі в прикрайові смуги полів, що вимагає негайного посилення моніторингу з боку аграріїв і служб захисту рослин.
Де помітили і які щільності
Офіційні фітосанітарні огляди зазначають: у Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях спостерігають млявий вихід клопа на поверхню листяної підстилки зі щільністю 0,3–1,0 екз. на м². В Одеській області в прикрайових смугах полів, що межують із місцями зимівлі шкідника, зафіксовано початкове переселення з щільністю 0,2–0,5 екз. на м². Фітосанітарні служби відзначають, що індивідуальні показники можуть відрізнятися між полями залежно від типу місць зимівлі та ландшафтно-кліматичних умов.
Спостереження також констатують, що клоп перебуває у задовільному фізіологічному стані, проте холодні погодні умови поки що стримують масову активність. З огляду на поточну синоптичну ситуацію, посилення активності можливе разом із стійким потеплінням — це підвищить ризик переселення шкідника вглиб посівів і сприятиме збільшенню щільності популяції.
Агроекономічні ризики та уразливі фази
Наразі зафіксовані щільності поки що нижчі за типові порогові значення для масових ушкоджень, але тенденція зміщення шкідника в посіви викликає занепокоєння у виробників. Клопи, які концентруються в прикрайових смугах, можуть поширюватися всередину полів за сприятливих погодних умов і ушкоджувати листковий апарат та колос на ранніх фазах наливу зерна. Така динаміка підвищує ймовірність локальних втрат урожаю, якщо не вжити оперативних фітосанітарних заходів.
Як організувати моніторинг
Для вчасного виявлення й оцінки ризику рекомендується щотижневий моніторинг полів, особливо прикрайових смуг, які прилягають до місць зимівлі (кущі, лісосмуги, непропольовані ділянки). Практичний протокол моніторингу може включати: 1) обстеження не менше 10 точок по периметру кожного поля; 2) у кожній точці використовувати квадрати 1 м² для підрахунку клопів на поверхні листяної підстилки або проводити 10–20 замахів сачком/серією помахів з метою отримання середньої щільності; 3) фіксувати дані в журналі спостережень з геоприв'язкою для подальшого аналізу динаміки.
При підвищенні щільності в прикрайових смугах варто розширити зони відбору проб углиб поля (20–50 м) та збільшити частоту обходів до 2 разів на тиждень. Ведення карт полів із позначенням вогнищ дозволяє оперативно приймати рішення й оцінювати ефективність заходів.
Заходи захисту рослин — практичні підходи
У разі перевищення місцевих порогів шкодочинності застосування інсектицидів має бути адресним і обґрунтованим: пріоритет — обробка прикрайових смуг, де спочатку накопичується шкідник, з наступним ретельним моніторингом ефекту. Вибір препарату та норма витрати мають базуватися на рекомендаціях територіальних фітосанітарних служб і етикетках препаратів. Рекомендовано обирати засоби з мінімальним впливом на корисну ентомофауну, уникати масових широкого спектра застосувань без контролю й чергувати МОА (механізми дії) для зниження ризику формування резистентності.
Крім хімічних заходів, ефективними в системі захисту є агротехнічні заходи: підтримання чистоти прикраїв полів, механічні бар'єри, своєчасне видалення та обробка ділянок, де шкідник накопичується, а також підвищення посівної густини і оптимізація агротехнічних строків за рекомендаціями агронома.
Інтегрований підхід і роль корисних видів
Збереження і підтримка популяцій природних ворогів — важлива складова ІПМ. Там, де це можливо, слід уникати профілактичних широких обробок, які знищують ентомофагів і підвищують ризик повторних спалахів. Моніторинг корисної фауни, використання місцевих агрокультурних елементів для притулку хижаків і запилювачів, а також точкове застосування засобів контролю допомагають стабілізувати екосистему поля.
Практичний приклад для фермера: якщо в прикраї поля зафіксовано середню щільність понад 0,5 екз. на м² і при цьому спостерігається поступове збільшення чисельності вглиб поля, слід повідомити фітосанітарну службу, посилити моніторинг і розглянути локальну обробку прикраїв з дотриманням регламентів та рекомендацій. У випадку, коли щільність залишається нижчою за господарський поріг і не спостерігається наростання, обробки можна відкласти, продовжуючи інтенсивний контроль.
Місцеві аграрні служби та Держпродспоживслужба продовжують полеві обстеження і оновлюють рекомендації для виробників у залежності від динаміки поширення шкідника та погодних умов. Виробникам рекомендовано оперативно передавати дані своїх моніторингових обходів до відповідних служб для кореляції спостережень і прийняття координаційних рішень щодо захисту посівів.
Фото - kurkul.com