Пастеризоване чи ультрапастеризоване молоко: що обрати
close_up

Questo sito utilizza i cookie. Scoprite di più sulle finalità del loro utilizzo e sulla modifica delle impostazioni dei cookie nel Vostro browser. Utilizzando questo sito, acconsentite all'uso dei cookie in conformità con le impostazioni correnti del browser Scoprite di più sui cookie

Пастеризоване чи ультрапастеризоване молоко: що обрати

Tempo di lettura: poco più di 3 minuti

Пастеризоване чи ультрапастеризоване молоко: що обрати

Fonte: AGRONEWS Tutte le notizie della fonte

Молоко на полицях сьогодні представлено переважно у двох технологічних варіантах: пастеризоване та ультрапастеризоване. Різниця між ними полягає не в «корисності» загалом, а в способі теплової обробки, вимогах до гігієни при розливі та термінах зберігання. Розуміння цих технологічних нюансів допомагає зробити свідомий вибір залежно від потреб споживача.

Як відбувається пастеризація і які її наслідки

Пастеризація — це теплова обробка молока при температурі нижчій за 100 °C. На промислових потужностях застосовують «миттєву» пастеризацію за режимом близько 90–95 °C без витримки, що дозволяє зберігати продукт у холодильнику від 3 до 7 діб залежно від пакування. Пастеризоване молоко у пляшках після відкриття зазвичай придатне 48 годин у холодильнику, а в м'якому багатошаровому пакеті — близько 24 годин через складності герметизації.

Технологічно під час пастеризації у молоці знищують вегетативну мікрофлору, а початкове очищення (сепаратори, фільтрація) зменшує навантаження мікробів перед обробкою. Пастеризація мінімально впливає на масову частину білків, жирів і вуглеводів; білки денатурують, але амінокислоти зберігаються. Частка водорозчинних вітамінів (групи B, C) може зменшуватися — орієнтовно на 30–50% — однак молоко не є основним джерелом цих вітамінів у раціоні.

Ультрапастеризація (UHT): пароконтакт і асептичний розлив

Ультрапастеризація передбачає короткочасний вплив дуже високої температури, наприклад, методом пароконтакту, коли парою 137–142 °C молоко миттєво нагрівають на дві секунди, після чого швидко охолоджують. Після такої обробки продукт у стерильних умовах поміщають у асептичні багатошарові упаковки; це дозволяє зберігати молоко без холодильника до кількох місяців (типово до 6 місяців і більше в залежності від виробника та пакування).

Через короткий контакт високої температури втрата водорозчинних вітамінів при ультрапастеризації, як правило, менша (приблизно до 30%) у порівнянні з тривалішою тепловою витримкою; на вміст мінералів і загальні макронутрієнти вплив мінімальний. Після відкриття UHT-молоко зберігається у холодильнику близько 48 годин.

Різниця в практичному використанні: коли що брати

Вибір між пастеризованим і ультрапастеризованим молоком залежить від планів на його використання. Якщо молоко потрібно в короткі терміни для приготування десертів, кремів або випікання — достатньо пастеризованого; воно має кращу «свіжу» смакову нотку для багатьох кулінарних задач і не потребує тривалого зберігання. Для ситуацій, коли потрібен тривалий термін зберігання без холодильного ланцюга (туризм, запас у коморі), ідеальним буде ультрапастеризований продукт.

Ще один фактор — упаковка: пляшка дає кращу можливість герметично закрити молоко після відкриття, тоді як м’які пакети вимагають швидшого споживання або додаткової термічної обробки перед вживанням.

Відновлене (сухе) молоко: технологія та маркування

Промислові технології допускають виготовлення питного молока шляхом відновлення сухого молока за відповідними стандартами; це звична практика для вирівнювання сезонних коливань у виробництві. Відновлене молоко за характеристиками близьке до пастеризованого зі свіжої сировини і має суттєво подібну поживну цінність та засвоєння. Визначити в домашніх умовах, з якої сировини виготовлено молоко, неможливо; питання маркування і прозорості залишається предметом професійних обговорень в індустрії та регуляторів.

Контроль якості та походження молока здійснюють державні лабораторії і служби ветеринарно-санітарного контролю: вони перевіряють мікробіологічні показники, вміст жиру, білка та інші нормативні вимоги, а також відповідність технологій виготовлення діючим техрегламентам.

Практичні поради зі зберігання та безпеки

1. Перед вживанням відкритого молока орієнтуйтеся на запах і зовнішній вигляд: кислий, гіркий запах або згустки — ознаки псування. 2. Якщо ви не любите запах кип’яченого молока, підігрійте його до 95–98 °C — така температура інактивує патогени без сильного запаху кипіння. 3. Відкриті пакети пастеризованого молока — до 24 годин у м’якій упаковці або 48 годин у пляшці в холодильнику; відкритий UHT — до 48 годин у холодильнику. 4. Якщо продукт зберігався довше, перед вживанням його варто прокип’ятити та оцінити на запах і смак.

Якість харчування та технологічний вибір

Молоко не є основним джерелом вітамінів групи B або C, тому втрати частини водорозчинних вітамінів під час обробки не роблять продукт «непоживним». Основні критерії вибору — мета використання, необхідний термін зберігання, умови транспортування та смакові вподобання. Виробники продовжують інвестувати в удосконалення асептичних систем розливу та багатошарових пакувань, що дозволяє зменшувати мікробіологічні ризики і подовжувати термін зберігання без втрати якості.

Регуляторні і ринкові тренди

У галузі тривають професійні дискусії щодо маркування складу і джерела сировини, а також щодо підвищення прозорості для споживача. Виробники вводять різні формати пакування та пропонують споживачам альтернативи залежно від ланцюга постачання та каналів продажу, а системи контролю якості залишаються ключовим елементом забезпечення безпечного молока на ринку.

Фото - images.unian.net

Temi: Молоко, Якість та безпека продуктів, Молочна промисловість

Agronews

Notizie sul tema

Non ricordate la password?
Accetto l'accordo utente

Contattare la redazione