Місцеві бюджети отримали 11,6 млрд грн від плати за землі державної та комунальної власності за перші три місяці 2026 року, повідомляє Державна податкова служба. Це на 13,1% більше, ніж у попередньому аналогічному періоді, або додатково близько 1,3 млрд грн до місцевих фінансів. Понад 11 млрд грн — це прямі платежі власників та орендарів земельних ділянок державного та комунального фонду, які акумулюються для вирішення місцевих потреб у сільській та соціальній інфраструктурі.
Регіональні джерела: хто лідирує
Найбільші надходження сформували регіони з інтенсивним використанням земельних ресурсів: 1. Дніпропетровська область — 2,1 млрд грн. 2. Місто Київ — 1,7 млрд грн. 3. Одеська область — 1,0 млрд грн. 4. Львівська область — 0,9 млрд грн. Такі показники відображають концентрацію орендних відносин і масштабів агровиробництва та іншої земельної діяльності у цих регіонах.
Зростання надходжень у лідируючих областях корелює з активним використанням земель під посіви, інвестиціями в агротехніку та розвитком промислової і транспортної інфраструктури, що підвищує комерційну вартість землі та розмір орендних платежів. Місцева влада у відповідних громадах отримує додаткові ресурси для поточних інвестицій і витрат.
Куди можуть спрямувати кошти громад
Місцеві бюджети традиційно використовують надходження від плати за землю для ремонту доріг і мереж, розвитку інженерної інфраструктури та соціальних програм, що також важливо для сільських територій. У контексті аграрного сектору додаткові гроші дозволяють фінансувати проєкти, які безпосередньо впливають на продуктивність земель: відновлення меліоративних систем, будівництво сільськогосподарських під’їзних шляхів, лабораторії для аналізу ґрунтів та підтримка місцевих агрономічних служб.
Для фермерів і орендарів це означає потенційне поліпшення логістики та доступу до сервісів, що знижує собівартість виробництва і підвищує конкурентоспроможність продукції на внутрішньому ринку. Водночас інвестиції у земельну інфраструктуру сприяють кращому збереженню родючості та стійкості посівів у разі екстремальних погодних умов.
Вплив на агрономічні практики і технології
Збільшені бюджети створюють можливість для масштабнішої підтримки впровадження сучасних агротехнологій на місцевому рівні: субсидування послуг з агрохімічного аналізу, фінансова підтримка програм точного землеробства та проєктів зі збору дистанційних даних. Підтримка таких ініціатив може пришвидшити застосування GPS-керованої техніки, карт потенціалу поля та систем змінних норм внесення добрив.
Практичний приклад: фінансова участь громади у проєкті з мапування родючості ґрунтів дозволяє кооперативу або групі фермерів отримати детальні карти полів, що підвищує ефективність внесення добрив і зменшує витрати. Інший приклад — місцеве співфінансування формування майданчика для зберігання насіння чи закупівлі обладнання для лабораторій, що робить агрообслуговування доступнішим для дрібних господарств.
Які ризики і на що слід звертати увагу
Зростання надходжень саме по собі не гарантує сталого розвитку сільських територій; важливо, як саме громади розподілятимуть ці кошти. Ризики включають спрямування доходів на короткострокові витрати замість капітальних інвестицій у довгострокові проєкти, недостатню прозорість у розподілі фінансів та відсутність стратегічного планування під потреби агросектора.
Ефективною практикою є формування цільових програм, наприклад, фінансування проєктів з підвищення родючості, ремонту меліоративних систем, створення сервісних центрів для обслуговування сільгосптехніки та підтримки точного землеробства. Такий підхід забезпечує прямий зв'язок між надходженнями від землі та підвищенням продуктивності земельних ресурсів.
Державна податкова служба надає офіційні дані про обсяги надходжень і розподіл у розрізі регіонів, що дає можливість місцевим органам самоврядування та аграріям оперативно планувати інвестиції та проєкти спрямовані на модернізацію агросектору у 2026 році
Фото - agroportal.ua
