Держпродспоживслужба у 2026 році оприлюднила оновлений алгоритм дій для фермерів з метою мінімізації ризику отруєння бджіл під час застосування засобів захисту рослин (ЗЗР). Документ орієнтований на інтеграцію практик точного землеробства, координацію з бджолярами та використання сучасних технологій зниження дрейфу. Алгоритм покриває етапи планування робіт, вибір препаратів і методів внесення, а також порядок документування та повідомлення за випадку підозри на отруєння.
Чому це важливо і які цифри слід пам’ятати
Бджоли можуть долітати за кормом у радіусі 3–5 км від вулика, тому вплив хімікатів на одну ділянку може торкнутися пасік у сусідніх громадах. У агровиробництві зниження дрейфу досягається за рахунок технічних заходів — наприклад, використання антидрифтових насадок, зниження висоти штанги до 50–70 см і застосування великих краплин, що суттєво зменшують перенесення препаратів за межі оброблюваної площі. Планування обробок на рівні господарства з урахуванням радіусу 3 км та погодних умов дозволяє мінімізувати ризики для бджіл і зберегти екосистемні послуги запилення.
Алгоритм дій для фермерів
1. Оцінка ризику та планування. Перед обробкою здійсніть карту полів і визначте найближчі пасіки в радіусі 3–5 км, враховуючи напрям вітру та місцеві природні джерела нектара. Плануйте обробки поза періодом масового цвітіння культур і бур’янів або узгоджуйте графік із власниками пасік.
2. Вибір ЗЗР та норми внесення. Віддавайте перевагу препаратам з низькою токсичністю для бджіл або тим, які мають маркування щодо безпеки для запилювачів. Дотримуйтеся рекомендованих виробником норм витрати; перевищення норм підвищує ризик небезпеки та економічно неефективне.
3. Технічні заходи для зниження дрейфу. Використовуйте антидрифтові насадки та регулюйте тиск у системі для формування більших краплин; тримайте штангу на висоті 50–70 см над рослинами; уникайте обробок при вітрі більше 3–4 м/с. Ці заходи в поєднанні можуть значно знизити перенесення препарату за межі поля.
4. Координація з бджолярами. До початку сезону встановіть комунікацію з місцевими пасічниками: обміняйтеся контактами, повідомляйте про планові обробки мінімум за 24–48 годин і узгоджуйте критичні часові вікна, коли бджоли найбільш активні. Така взаємодія дозволяє уникнути конфліктів і швидко реагувати у разі інцидентів.
5. Врахування погодних умов. Не проводьте обробки під час високої сонячної активності та температури, коли бджолоактивність максимальна, або за умов ранкового туману та низької вологості, що підвищує ризик випаровування та дрейфу. При вітрі від 3–4 м/с роботи слід переносити.
6. Технічне обслуговування і калібрування обладнання. Регулярна перевірка форсунок, герметичності баків та систем подачі, а також калібрування розпилювача перед кожною кампанією знижують ймовірність помилок у нормі внесення і скорочують небажану екологічну експозицію.
Інструменти точного землеробства та інновації
Сучасні GPS-каталоги, карти вегетації та субполярні карти дозволяють точніше визначати зони обробки й уникати критичних ділянок поблизу пасік. Дрони для локалізованого внесення засобів захисту та системи секційного контролю штанги тракторів зменшують обсяг обробленої площі і дрейф, що зберігає до 20–40% засобів у порівнянні з широким покриттям при традиційному обприскуванні у разі застосування зонального керування. Використання таких технологій у поєднанні з агрономічними підходами дозволяє підвищити ефективність і знизити екологічний ризик.
Що робити при підозрі на отруєння бджіл
Якщо зафіксовано підвищену смертність або атипову поведінку бджіл, негайно задокументуйте обставини: точні GPS-координати поля, час обробки, назву препарату й його концентрацію, погодні умови та кількість загиблих бджіл. Повідомте місцеву Держпродспоживслужбу та відповідні пасічницькі організації; надання повних даних прискорює розслідування. Збережіть зразки загиблих комах і пакування від препарату для лабораторного дослідження, дотримуючись санітарних рекомендацій щодо безпечного збирання та транспортування матеріалів.
Паралельно впроваджуйте превентивні заходи: корегуйте календар обробок, встановлюйте захисні смуги та зелені бар’єри для зменшення дрейфу, переходьте на біологічні й мікробні агенти, де це можливо, і посилюйте внутрішню документацію про використання ЗЗР. Ці дії дозволяють швидко локалізувати проблему та зменшити негативні наслідки для апіко- та агросфери
Фото - agrarii-razom.com.ua
